Харківський літературний музей спільно з медіа «Читомо» запускає спецпроєкт про намагання РФ позбавитися української літератури та їх методи для цього.
Про це 30 вересня повідомили у виданні.
Зазначається, мета спецпроєкту — розповісти про втрати і водночас стійкість української літератури, її творців та про ті імена, які намагалися стерти. Також акцент зробили на продовженні українського літературного процесу попри всі перешкоди, які штучно створює РФ.
Спецпроєкт представить статті про інструменти знищення української літератури:
- заслання і ув’язнення;
- убивства літераторів;
- руйнації друкарень;
- каральна медицина супроти митців;
- використання музеїв у цілях пропаганди;
- знищення бібліотек;
- створення меншовартості;
- надання привілеїв і статусів «ідеологічно правильним письменникам» тощо.
«Розпізнаючи та групуючи методи “колоніального стирання”, кураторська команда була вражена їхньою різноманітністю: над впровадженням імперської політики працювали всі без винятку гілки влади, створювалися цілі інституції, організації, а виконавцями контролю і репресій ставало все більше людей. Та завжди знаходилися “люди не зі страху”, дисиденти, які гостро реагували на несправедливість і в усі часи запобігали стиранню слова», — розповіла головна редакторка Читомо Оксана Хмельовська.
Вісім матеріалів зі спецпроєкту будуть доступні українською й англійською. Ознайомитися із першими публікаціями можна за посиланням.
Більше про створення проєкту
Спецпроєкт створений на підтримку виставки Харківського літературного музею «Антитекст», що 30 вересня розпочне свою роботу у Берліні, а 14 жовтня — у Кельні (Німеччина).
Мета виставки «Антитекст» — показати, що відбувалось з українською культурною спадщиною, яка не вписувалась в межі офіційної доктрини СРСР.
«У виставці «Антитекст» на прикладах музейних предметів з колекції Літмузею йдеться насамперед про методи культурного геноциду. Ці методи виявилися дуже дієвими, і їх продовжує застосовувати Росія і зараз», — зазначила Тетяна Ігошина, заступниця директорки Харківського Літмузею.
Водночас спецпроєкт «Стирання слова» допоможе ширше заглибитись в цю тему, показати її у часовому розрізі, додала вона.
Нагадаємо, 30 вересня, відзначається Всеукраїнський День бібліотек. Загалом на Харківщині 706 бібліотек, однак від початку повномасштабного вторгнення, російськими обстрілами, було пошкоджено або зруйновано 116 закладів, а це понад 16%.
А станом на цей день, російськими обстрілами пошкоджено 86 бібліотек, а 26 повністю зруйновано. Водночас відновлено лише чотири.
Читайте також
- Російські війська знищили у Харкові один з найбільших типографських комплексів Європи — фоторепортаж.
- Журналісти Ґвара Медіа поговорили з директором видавництва «Ранок» Віктором Кругловим про розвиток видавництва, роботу під час війни, інновації, ідеї та українське книговидавництво. Розмова була записана в червні 2024 року, невдовзі після руйнівного обстрілу друкарні «Фактор-Друк» у Харкові.
