Анонімний телеграм-канал поширив інформацію про те, що нібито львів’яни виступили проти російськомовних чотирилапих. Про що йдеться насправді — далі у нашому матеріалі.
Що сталося?
17 листопада до чат-бота «Перевірка» надійшов запит із Telegram-каналу «Times of Ukraine: Новини | Україна» (архів) з проханням перевірити, чи справді львів’яни виступили проти російськомовних чотирилапих. Із таким контекстом інформацію поширили також користувачі в соцмережах Х та Instagram (1, 2).
Допис, отриманий нами у запиті, містить скриншот публікації із заголовком «Перше слово мого кота — кацапське» та зображенням, на якому людина тримає плакат із написом: «Я маю право не чути мови окупанта». Станом на час написання матеріалу повідомлення у месенджері зібрало майже 450 тисяч переглядів.
«Український кіт повинен казати «Няв», а не «Мяу»: львів’яни виступили проти російськомовних чотирилапих», — йдеться дописі.
Факти – важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації
Аналіз
Першим кроком ми проаналізували поширені дописи. В одних був використаний скриншот статті із датою 10 листопада та зазначенням автора, без згадки медіа, а в інших містилася назва онлайн-видання Zaxid.net.
Перевіривши публікації на сайті Zaxid.net (архів) від 10 листопада, ми переконалися, що матеріал з заголовком «Перше слово мого кота — кацапське» був опублікований під авторством львовознавця Ілька Лемка в розділі блогів. Тобто, в даному випадку маємо справу з авторською колонкою, що відображає особисту думку автора, а не колективне бачення редакції. Маркування виданням матеріалу під позначкою «блог» — це сигнал читачеві, що він суб’єктивний.
Ба більше, у згаданому матеріалі автор виступає не проти «російськомовних котів», а порушує питання функціонування української мови, зокрема у сфері зовнішньої реклами. Як приклад він згадує рекламне оголошення, розміщене на трамваях Львова, де звуконаслідування котячого нявкання написане російською «Мяу», в той час як, згідно з даними академічних словників української мови, такої самостійної лексеми в ній немає. Як нормативний котячий вигук у фундаментальних словниках зафіксований вигук «Няв» (1, 2).
Тож, поширена в соцмережах інформація про те, що «львів’яни виступили проти російськомовних котів», є маніпуляцією. Насправді, йдеться не про позицію мешканців міста чи якусь громадську кампанію, а про індивідуальну думку одного автора, висловлену в його авторській колонці.
У тексті він звертає увагу на проблему дотримання норм українського правопису у зовнішній рекламі. Це питання є цілком обґрунтованим, адже законодавство прямо визначає мову рекламних матеріалів: відповідно до статті 6 Закону України «Про рекламу», реклама на території України має розповсюджуватися виключно українською мовою.
Актуальність теми підтверджує і державна статистика. За перше півріччя 2025 року Держпродспоживслужба зафіксувала 458 випадків порушення мовного законодавства у сфері реклами.
«Закон прямо вимагає: реклама має бути державною мовою. А сьогодні це ще й етична межа — між відповідальним бізнесом і тим, хто ігнорує реальність війни. Не можна просувати товари й послуги мовою держави, яка знищує наші міста і людей. Бізнес, який поважає свого споживача, свою країну і сам себе, комунікує державною мовою», — зазначив заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Крейтор.
Таким чином, фокус публікації був штучно зміщений із реального змісту статті на комічне й перекручене твердження про «російськомовних котів», що вводить аудиторію в оману щодо суті обговорюваної проблеми.
Висновок: маніпуляція
Читайте також: Фейк. Реклама із закликом стати мовним інспектором у Харкові
