Упродовж кількох місяців Харків, найбільше місто на сході країни, потерпає від щоденних російських обстрілів. КАБи, балістика, дрони — практично щодня тут лунають нові й нові вибухи. У місті часто зникає зв’язок, а електропостачання і зовсім з’являється лише по кілька разів на день.
Від цього страждають і звичайні харків’яни, і бізнес міста. Тому пріоритетним на сьогодні завданням є не лише захист Харкова від нового наступу та постійних обстрілів, а й збереження його бізнесу. Бо інакше велике індустріальне місто може просто зупинитися.
Нині до ключових проблем, які постали перед харківськими компаніями, можна віднести відсутність безпеки, складну енергетичну ситуацію в місті, економічні збитки, а також брак спеціалістів. І якщо питання безпеки від нас не залежить — тут ми можемо тільки постійно донатити й так допомагати нашим захисникам і захисницям, — то інші проблеми можна врегулювати завдяки дієвим рішенням і крокам.
Блекаути, економічні збитки та відмова в кредитуванні
Нині найгострішим питанням є енергетична ситуація в місті. Пошкодження об’єктів критичної інфраструктури призвело до того, що місто вже впродовж багатьох тижнів живе в умовах часткового блекауту. Нерегульовані аварійні відключення світла та відсутність зв’язку впливає на роботу багатьох закладів і компаній. Підприємствам доводиться перелаштовуватися на генератори, забезпечувати працівників зарядними станціями. А це додаткові витрати. Один потужний генератор коштує від 60 000 до 80 000 доларів, додайте сюди ще паливо для його роботи, і так вартість виробництва зросте на 30-40%.
Загалом же складна енергетична ситуація в місті та постійні обстріли завдають багатьом харківським підприємцям великих економічних збитків. Але ідеться не лише про прямі пошкодження чи руйнації складів, офісів та інших об’єктів бізнесу. Це й релокації та зміни в логістиці, що необхідні задля диверсифікації ризиків і які також зумовлюють більші витрати. Крім того, на це впливає і здорожчання послуг перевізників та дефіцит матеріалів на ринку через ускладнення імпорту з початком повномасштабної війни.
Вирішити такі виклики допомогло б додаткове фінансування у вигляді кредитів. Але тут і виникає наступна проблема: більшість банків відмовляють харківським компаніям у кредитуванні. Практично всі кредити 5-7-9% для бізнесу віддаються під заставу якогось об’єкта підприємства. Однак українські банки відмовляються брати як застави об’єкти, що зареєстровані в Харкові чи області. Звісно, такі рішення можна зрозуміти, бо вони зумовлені ризиками. Водночас харківські компанії не можуть отримати додаткові фінанси, потрібні для забезпечення підприємств генераторами чи, до прикладу, релокації до інших міст.
Як вплине на бізнес мобілізація
Не менш критичне нині питання — нестача спеціалістів. Наприклад, видавничий сектор країни цю проблему відчуває чи не з початку повномасштабного вторгнення. Особливо це стосується друкарень та поліграфічних підприємств, де працюють переважно чоловіки. Це пов’язано з використанням на друкарнях машин і механізмів, складних у керуванні (та ремонті за потреби). Без цих людей друкарні просто не зможуть працювати, а без друкарень видавництва не зможуть випускати нові книжки. Відтак не буде ніяких підручників і посібників для шкіл, не згадуючи вже про звичайні художні книжки, на які сьогодні попит зріс у рази. І замість того, щоб розвивати наш видавничий ринок, який тільки нещодавно звільнився від російської книги, ми знову можемо відкотитися назад.
Ця проблема дотична не лише до видавничого сектору, а й до інших галузей економіки. З початком повномасштабного вторгнення багато компаній відчувають дефіцит кадрів: частина спеціалістів почала займатися волонтерською діяльністю або доєдналася до Сил оборони, інша — виїхала за кордон. Є й ті, хто просто звільняється та відмовляється від офіційного працевлаштування.
Зрештою компанії можуть просто залишитися без професіоналів, навчання яких забирає не один рік. Так, якщо на друкарні не залишиться операторів-друкарів офсетної машини, то виробництво просто зупиниться. А знайти людей, які їх можуть замінити, майже неможливо: нових спеціалістів у галузі небагато, та і їх підготовка до роботи із сучаснішими друкарськими машинами забере багато часу та ресурсів. Те ж саме стосується й інших підприємств. За таких умов компанії можуть втратити своїх працівників, а держава — податки, які потрібні для забезпечення війська та відбудови міст.
Як допомогти харківському бізнесу
Вирішити всі ці проблеми допоможуть дієві заходи та регулятивна політика збоку держави. По-перше, гарантія безпеки Харкову й області, зокрема захист від постійних обстрілів. Нині це більше залежить від іноземних партнерів і того, як швидко вони нададуть допомогу Україні. Однак, безсумнівно, захист Харкова й Харківської області від ракет і дронів зможе вирішити й інші проблеми, зокрема питання з енергопостачанням і зв’язком. А ще це допоможе повернути до міста ті компанії та підприємства, які тимчасово дислокувалися звідти.
По-друге, це фінансова підтримка. Зрозуміло, що в такий складний час держава не зможе покрити всі витрати бізнесу, зумовлені війною. Харківські компанії вже отримали невелике податкове пом’якшення, але й досі мають потребу в додатковому фінансуванні. Тож важливо забезпечити доступ до кредитування — незалежно від того, де зареєстровані підприємства.
Третій крок — вирішення питання з мобілізацією. Дуже важливо, аби всі підприємства могли й надалі займатися своєю діяльністю та розвивати українську економіку, а їхні співробітники, які продовжували працювати навіть за щоденних обстрілів і відключень світла, мали можливість залишатися на своїх робочих місцях. Саме тому держава має забезпечити та сприяти бронюванню принаймні тих працівників, які є особливо важливими для компаній та без яких ті не зможуть продовжувати свою роботу.
Ці заходи допоможуть зберегти бізнес Харкова та забезпечать сприятливі умови для його розвитку. Адже навіть під обстрілами, за відсутності світла та зв’язку, сотні компаній та підприємств міста й області не лише друкують нові книжки, розробляють IT-програми чи створюють важливі прилади й механізми. Вони ще й роблять усе, щоб допомогти у відбудові Харкова, розвивати українську економіку (і культуру) й так наближати нашу спільну перемогу.
Автор: Віктор Кругов, генеральний директор видавництва «Ранок»
Колонка є типом матеріалів, який відображає винятково точку зору автора і може не збігатися з точкою зору редакції «Ґвара Медіа». Вона не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації та виконує винятково роль носія для суспільної дискусії на актуальну тему.
