«Людське життя безцінне, а дрон можна створити»: як працюють наземні роботизовані системи бригади «Хартія»

Поліна Куліш - 28 Січня 2025 | 10:55

У грудні 2024 року 13-та бригада НГУ «Хартія» провела першу повністю роботизовану операцію проти російських військ на Харківському напрямку. 

Журналісти Ґвара Медіа відвідали бійців бригади «Хартія», щоб дізнатися про роботу наземних роботизованих комплексів.

Майстерня

У просторій майстерні в ряд розташовані наземні роботи — від малих, обладнаних мінами, до великих — розміром з пів автівки. 

Майстерня наземних роботів 13-ї бригади НГУ «Хартія» / Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа

Бригада близько пів року тому почала працювати з наземними платформами. Для цього створила спеціальний підрозділ, що займається підготовкою дронів до бою. Військові готувалися до операції з липня. Основною метою операції було виявлення позицій російських військ та створення умов для просування українських підрозділів.

Операція включала використання наземних роботизованих комплексів, зокрема дронів для мінування, логістики, дронів-камікадзе, мобільних турелей, а також різних БпЛА: «бомберів», FPV-дронів та розвідників.

— Зі складнощів [у проведенні операції — ред.] була синхронність. Тому що триматися певної синхронності, послідовності дій — це доволі важко, коли це роблять роботи, — каже 21-річний командир взводу наземних роботизованих комплексів «Хепі».

Командир взводу наземних роботизованих комплексів «Хепі» 13-ї бригади НГУ «Хартія» / Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа

Наземні дрони

— Це дрон для мінування, — розповідає оператор наземних дронів «Хорнет». — Цей дрон поділяється на два базові компоненти: перший — це платформа, колеса та корпус; другий — навісна платформа, яку можна змінювати. 

За його словами, наземні платформи є універсальними, оскільки можуть бути модифіковані для різних цілей: логістики, мінування або штурму — обладнані туреллю.

— Це не «FPVшка», не літак, але теж треба розуміти, як їхати — де він може проїхати, де ні. Не кожен дрон може проїхати по метровому шару снігу. 

Оператор наземних дронів «Хорнет» (праворуч) готує наземний мінер до роботи / Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа

Наземний робот мчить полем, підіймаючи шматки бруду. Обабіч на дорозі стоїть оператор з пультом в руках.

— Чи був в дитинстві досвід керування машинками на радіокеруванні? — раптом питає журналіст.

«Хорнет» сміється: «Думаю, як у кожної дитини щось подібне було». 

Вони [наземні дрони — ред.] ефективні. Дрон зробив неможливі речі. Там, де ми мінували цим дроном, неможливо фізично замінувати людьми. Це надто ризиковано, це стовідсоткова смерть. 

Війна роботів

— На зараз я не бачу жодного ідеального дрона — у кожному можна знайти недоліки. Нам доводиться не зупинятися, і постійно вдосконалювати себе і те, що ми робимо. Я впевнений у цьому, що вони зараз вже допомагають «Хартії» та армії робити життя на фронті легше.

— А чи є аналоги таких дронів у росіян? — питаю в «Хорнета».

— У них є також наземні дрони й, на відміну від України, вони виготовляються на заводах. На жаль.

Майстерня наземних роботів 13-ї бригади НГУ «Хартія» / Фото: Поліна Куліш, Ґвара Медіа

Військові планують удосконалювати дрони та заточувати їх під роботизовані операції, каже «Хепі»: «Я думаю, що в майбутньому все ж таки масштабування буде відбуватися, тому що, по-перше, це роблять не люди, а роботи, по-друге, їх не шкода».

Людське життя воно безцінне. А ось робот, скажімо, можна створити ще один і ще один, і ще один.

Читайте також

Якщо ти знайшов помилку, виділи потрібний фрагмент та натисни Shift + Enter.