Минулого тижня низка харківських пабліків опублікувала однакові дописи про історичну пам’ятку по вулиці Полтавський шлях, 1. Повідомлення містили фото занедбаного стану будівлі та короткий текст із висновком — «через неякісний фундамент будівля в аварійному стані.. тільки під знесення..без варіантів».
У мережі ці дописи викликали хвилю обурення серед харків’ян, зокрема громадських діячів та діячок. «Зелена будівля» охороняється законом, тому попри всі пошкодження, що спричинені й часом, й «прильотами», зносити її заборонено.
Які кроки вже робилися для збереження будівлі, що думають експерти та чи дійсно справа в фундаменті — відповідаємо на запитання в матеріалі.
Зелена закинутянка в центрі Харкова
Будівлю звели у 1875 році за проєктом архітектора Ф.А. Томсона. З її вікон відкривається панорама на річку Лопань та Університетську гірку.
Раніше в будівлі здавали в оренду квартири й кімнати, а також працювали магазини. З часом тут відкрили кінотеатр «Міньйон» та велику книгарню «Новий час».
З приходом радянської влади й до 2006 року всередині розміщувалися різні технікуми, а після — будівля стала частиною економічного університету імені Семена Кузнеця.
Тоді вона була вже у занедбаному стані — реставрацію оцінили в 90 мільйонів гривень. Однак університет нічого не зробив, тому зрештою будівля зовсім занепала.
Під час повномасштабної війни значної шкоди їй завдала російська ракета С-300, яка влучила у Павлівську площу 27 серпня 2022 року. Тобто епіцентр вибуху знаходився лише за 350 метрів. Вибухова хвиля спричинила обвал дерев’яних перекриттів всередині будівлі. Це підтвердила одна з підписниць проєкту «Залопань», яка живе в сусідньому будинку й чула, як вони падають.
Улітку 2023 року Харківська обласна прокуратура через суд намагалася змусити університет провести ремонт. Однак суд зобов’язав університет лише укласти охоронний договір з Департаментом містобудування та архітектури Харківської обласної військової адміністрації.
Восени того ж року Міністерство освіти надало кошти для консервації будинку, а університет підписав угоду на проведення робіт з підрядником на 2,95 мільйона гривень. Ці гроші мали піти на захисну галерею, закриття віконних та дверних отворів будівлі, а також консервацію покрівлі з ремонтом водостоків.
Також у 2023 році сумарно витратили 1,32 мільйона гривень на розробку паспорта об’єкта культурної спадщини, обстеження технічного стану будівельних конструкцій в будівлі та ремонт вимощення біля будівлі.
У коментарі для KHARKIV Today Володимир Пономаренко, ректор ХНЕУ імені Семена Кузнеця, повідомив, що в будівлі позабивали вікна та перекрили дах, бо на інші роботи Міністерство освіти гроші не виділяє.
Цьогоріч 22 вересня в харківських пабліках майже одночасно з’явився однаковий допис про те, що будівля не має шансів на збереження.
У деяких публікаціях зазначили, що фото взято з акаунта Tik-Tok блогера Slava. Проте в самій мережі немає ані користувача з таким нікнеймом, ані допису з фото.
Причина не в фундаменті
Користувачів обурила потенційна втрата архітектурної пам’ятки. Вони переймаються, що на її місці може з’явитися черговий житловий комплекс. Також користувачів зацікавило питання: чому зробили такий висновок щодо якості основи?
Ми запитали в Анатолія Бутенка, спеціаліста з основ фундаментів та наукового співробітника* в університеті імені О.М. Бекетова, чи дійсно цю будівлю треба знести через проблеми з фундаментом.
Анатолій каже, що через малу поверховість будівлі навантаження на фундамент незначне. Також для ґрунту, де знаходиться будинок, характерні піски. Вони є надійною основою й не схильні до осідання, але водночас можуть втрачати свої властивості через техногенний вплив.
Наприклад, сусідство з інженерними комунікаціями може створювати умови для послаблення локальних ділянок основи ґрунтів будівлі. Або ж тривалі опади та порушення гідроізоляції можуть спричинити руйнування цокольних поверхів та опорних стін підвалів.
Однак сьогодні є ефективні практики для відновлення та гідроізоляції стін архітектурних пам’яток, що контактують із ґрунтами, а також рішень для підсилення фундаментів й основ.
«Таким чином, обирати причину технічного стану фундаментів для рішення щодо знесення будівлі в цьому випадку не є коректним. Окрім того, я дуже сумніваюсь, що існує звіт з технічного обстеження з відповідними висновками та рекомендаціями», — зазначає експерт.
Анатолій каже, що обстеження фундаментів є комплексним процесом, який потребує залучення фахівців.
Зокрема, воно містить дослідження фізико-механічних характеристик ґрунтів, які визначаються за результатами інженерно-геологічних вишукувань. Для цього буряться свердловини й відбираються проби, виконується статичне зондування, відкриваються шурфи (спеціальні ями). Також визначаються геометричні розміри фундаменту будівлі, основними з яких є ширина фундаменту й глибина його закладання.
Міцність стін та елементів фундаменту також визначається експертами за допомогою руйнівних та неруйнівних методів випробувань в межах інструментального обстеження будівлі. Тільки після цього розраховується опорна здатність та деформативність фундаменту будівлі.
Думки харківських діячів щодо ситуації
У соціальних мережах деякі громадські діячі також поділилися своїми думками щодо сумнівних дописів та стали на захист «зеленої будівлі». Нижче наводимо декілька фрагментів з їхніх публікацій.
Катерина Кублицька, архітекторка та реставраторка:
«Такими наративами медія адвокують майбутню поведінку того, хто захоче знести та побудувати щось сучасне, покращити! Ми знаємо, як це потім може статися! Ба більше, враховуючи поточний стан у країні та у місті, безпосередньо із такою риторикою, ми зовсім можемо втратити більшість пам‘яток».
Павло Храмов, блогер та активіст:
«Вчора у продажних пабліках форсилась історія про “визначену прикру долю зеленого будинку”. Ми добре знаємо, як це буває — або тестується думка громади, або готують до демонтажу».
Іван Пономаренко, харківський краєзнавець:
«Здається, багатостраждальну пам’ятку архітектури вирішили таки знести по швидкому, просто поставити нас перед фактом — та в черговий раз наплювати на закон, який це прямо забороняє. Бо в усіх соцмережах аж дуже синхронно з’явилися пости про «знесення, без варіантів». Так ми втратимо черговий харківський вид, мабуть, найбільш культовий та популярний (пригадайте Каскад та Центральний парк)».
Цінність «зеленого будинку» полягає в тому, що він формує ансамбль Полтавського шляху і набережної річки Лопань, зазначив у коментарі Ґвара Медіа архітектор Віктор Дворніков, тому його місце розташування впливає на ідентичність містян. Він додав, що в будівлі зруйнована внутрішня опорна стіна й серйозно деформований зовнішній фасад, який виходить на набережну.
«Це все потребує термінових інженерних рішень. Вони не складні, але дорогі. Аналогічні рішення багато де в Харкові вже застосовували, тому вони можуть бути реалізовані. Це дорого, але не нереально», — резюмував Віталій Дворніков.
Оновлено: 30 вересня об 11:01 змінена посада Анатолія Бутенко з «викладач» на «науковий співробітник»
Читайте також:
- «Він надто проблемний»: з якими викликами стикаються ветерани в медичній сфері
- Російський наступ на Куп’янськ: «Нам ледве вистачає засобів, щоб їх стримувати»
- Відкриття кафе «Благовіщенський курінь»: козацький стритфуд у серці Центрального ринку
