Командир розвідувального взводу 128 окремої бригади територіальної оборони Дніпра загинув 28 червня 2023 року в День Конституції України, під час танкового обстрілу на Запорізькому напрямку.
Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро приєднався до сил оборони України. Спочатку він долучився до харківської територіальної оборони, згодом переведений на Запорізький напрямок.
Не мав військової освіти, але за високий професіоналізм здобув військове звання молодшого лейтенанта. Дмитра поважали як командування, так і підлеглі. Військового відзначили одразу декількома державними нагородами.
Маючи можливість залишитись поза військовою службою, він прийняв рішення полишити цивільне життя і професію та присвятити себе захисту України. Як уродженець Лисичанська, мріяв про звільнення рідного міста та повернення до мирного життя.
Останні роки перед війною Дмитро жив у Харкові та працював розробником в українській ІТ-компанії Gotoinc. Військовому було 29 років.
«Він був для нас еталоном сміливості, гумору та незламності духу. Разом ми раділи всім влучно виконаним бойовим завданням, підтримували його у боротьбі зі спільним ворогом, блискавично збирали донати та постійно були на зв’язку», — так розповіли про Дмитра у компанії, де він працював до війни.
Читайте ще
- Під час прощання з військовим Олегом Фадєєнком з позивним «Малиш» російська армія ракетою «Іскандер» обстріляла житловий квартал у Первомайському на Харківщині. Поцілили в житловий квартал, у результаті пошкоджено багатоповерхівку та автівки місцевих.
- Ті, хто бережуть пам’ять. Історії жінок Харківщини, які втратили рідних на війні. Ми зібрали історії жінок, які втратили рідних на війні. Їх об’єднує прагнення зберегти пам’ять про чоловіків, що стали на захист України й загинули під час російського вторгнення.
- В Ізюмі попрощалися з родиною, яка загинула внаслідок авіаудару по будинку. Сім’ю Столпакових та Жихарєвих, які загинули від російського авіанальоту, поховали на міському цвинтарі в Ізюмі.
