Це шоу Gwara Talks, подкаст, де ми досліджуємо все те, що рухає нас до майбутнього: нову економіку, сучасне мистецтво, альтернативну освіту та урбаністику. Ми зустрічаємося з кріейторами, щоб поговорити про їхні справи, уроки, які вони засвоїли та як зробити більший імпакт.
Для блоку подкасту про альтернативну освіту ми насамперед подумали, що це може бути, що зараз є актуальним. Коли ми спілкувалися з нашими знайомими про теми, які цікаво їм слухати в подкасті, дуже гостро лунала тема фінансової грамотности, і, знаєте, ми вирішили, що перша розмова про альтернативну освіту, в принципі, може бути дотична до цього. Але, коли ти задаєш питання фінансової грамотності, одразу постає запитання: хто є експерт з фінансової грамотності?
Є коучі чи є консультанти, це викладачі чи це може якісь інвест порадники. Тому ми вирішили, що найдоцільнішим для першої розмови про альтернативну освіту буде розмова з тим, хто шукає і сам намагається здобути цю фінансову грамотність. Тому запрошуємо слухати нашу розмову і дізнатися більше про фінанси від людини, яка є такою ж як я, як ви, як багато хто з нас, але яка чітко сфокусувалася на цілі бути фінансово грамотною, досліджує це питання і тримає в фокусі. Сподіваюся, вам буде цікаво.
Сергій: Добрий день. Сьогодні ми на подкасті Gwara Talks. Подкаст Gwara Talks – це подкаст про креативні індустрії, де ми розмовляємо про напрямки, які змінюють та розвивають Україну та її майбутнє. Це нова економіка, це урбаністика, це альтернативна освіта, це сучасне мистецтво. І сьогодні в гостях у нас Олексій Ребров. Привіт, Олексій.
Олексій: Привіт, Сергію. Дякую за запрошення.
Сергій: Ми сьогодні вирішили поговорити про фінансову грамотність. Нам було важко з початку повʼязати фінансову грамотність з таким нашим легким розмовним подкастом. Однак ми думаємо, що це дуже дотично для всіх наших слухачів. Плюс це дотично до альтернативної освіти. І я знаю Олексія як нашого читача, товариша, і я знаю, що завдяки смарт підходам і сфокусованим зусиллям Олексій досліджує, вивчає фінансову грамотність, намагається досягати фінансових цілей та жити гармонійним життям, повним пригод, відвідує багато фестивалей, подорожує і має багато цікавих ідей. Тож, Олексій, розкажи, як ти дійшов до фінансової грамотности, чому ти на цьому фокусуєшся і чим ти займаєшся?
Олексій: Так, дякую. По-перше, мабуть, гучно сказано, що я досяг якоїсь фінансової грамотности. Але оскільки у нас загалом нічого такого не було ані в школі, ані від батьків, нас цього не вчили, то доводилося якось протягом життя самому з цим розбиратися. Загалом, чому я вважаю, що це важливо. Якщо розглядати наш український контекст, то ми живемо в такий досить непростий час. Україна пережила як мінімум три фінансові кризи. Це 1998, 2008, 2014 роки. Не в останню чергу через це люди у нас живуть, відверто кажучи, не у великому достатку, і з цим, напевно, повʼязаний загальний низький рівень фінансової грамотности. Що я взагалі маю на увазі під фінансовою грамотністю? Перше те, як взагалі люди орієнтуються в економіці, як розуміють найпростіші фінансові поняття, наприклад, інфляція, дефолт, звідки беруться гроші в економіці. Друге те, що у нас люди не вміють в цілому працювати з фінасовими інструментами, з банками, погано розуміють всю цю ситуацію. Далеко ходити не потрібно: скільки організацій надають мікрокредити за космічні відсотки. А люди, зокрема через неграмотність, недостатній рівень доходу, йдуть туди і по суті заганяють себе в кабалу. Поки я готувався до подкасту, прочитав цікаве дослідження, повʼязане з рівнем фінансової грамотністи в Україні. Це за 2018 рік, думаю, ми поділимося, що там.
Cергій: Так, посилання додамо.
Олексій: Так, посилання на повний звіт, я зробив якісь витяги. Там брали участь всього 30 країн. І Україна розділила почесне останнє місце разом з нашими сусідами – поляками.
Cергій: Дивно з поляками. Окей, а хто ще попереду там, Україна, поляки, а хто ще?
Олексій: Дуже близько до нас Грузія, Росія. На перших місцях скандинави, Австралія, Нова Зеландія. Та ось що цікаво: крім того, що я згадав низький рівень розуміння концепцій, люди ще у нас не розуміють, як користуватися банківськими рахунками, навіть таке є, і дуже низький рівень заощаджень. Тобто люди в цілому не роблять накопичень. І я спеціально обрав для себе одне питання, яке ставили учасникам. Наприклад, для чого існують гроші, чи існують вони для того, щоб їх витрачати або накопичувати. 50 осіб цілком погодилися з цим визначенням, що гроші існують, щоб їх витрачати і 25 відсотків майже погодилися. Тобто 75 відсотків населення України вважають, що гроші потрібні тільки для того, щоб їх витрачати. Я вважаю, що загалом це неправильна концепція. І останній момент, можливо, трохи складний для розуміння, але все одно варто його зауважити, у нас люди не вміють керувати ризиками. Ходити далеко за прикладом не потрібно. Ситуація з ковідом 19-го року. Індустрії, повʼязані зі сферою обслуговування фактично були закриті на кілька місяців і люди залишилися без роботи, і, якщо у людини немає т. зв. фінансової подушки безпеки, це одна з найпростіших концепцій фінансової грамотности, що потрібно мати, припустімо, від 3 до 6 місяців заощаджень за твоїми щомісячними витратами. Ось люди під час ковіду були на межі виживання. У мене є простий приклад: знайомі з Києва, які працювали в сфері, повʼязаній з організацією заходів, кілька місяців були без роботи і пішли, так би мовити, на дауншифт. Тобто пішли на роботи, які зовсім низькооплачувані: мийник на автомийку, щоб хоч якось вижити. А якщо б у них був хоч якийсь запас міцности, може, вони пройшли б 2-3 місяці, 4 локдауни і повернулися б. Багато було ситуацій: люди зʼїжджали з квартир, їхали назад додому, до батьків, усе тому, що не було запасу.
Сергій: Ти проговорив ключове правила фінансової грамотности, яким ти користуєшся. А які ще вони є, які є основою твоєї логіки, в твоїй особистій стратегії життя?
Олексій: Так, звісно, гарне запитання. Перше, що потрібно розуміти, скільки ти витрачаєш. Так, тобто потрібно вести облік витрат, в ідеалі, цей процес краще автоматизувати, користуватися будь-яким додатком, їх зараз досить багато, є адаптовані для українського ринку, де можна підвʼязати свої картки з банків і банк буде тобі надсилати автоматично виписку. Ця програма сортуватиме за категоріями твої витрати, наприклад, продукти харчування, заправки, походи в кафе. Це перший крок, тобто ти підсумовуєш витрати, а потім їх аналізуєш, на що ти витрачаєш гроші. Наступний крок: ти маєш зрозуміти, скільки ти заробляєш, скільки витрачаєш. В ідеалі ти маєш витрачати не більше, ніж заробляєш, інакше ти йдеш в мінус. Наступний момент, повʼязаний з фінансовою грамотністю, це ставити фінансові цілі. Не просто мати гроші і постійно їх витрачати, а мати короткострокові, середньострокові і довгострокові цілі. Наприклад, короткостроковим може бути купівля телефону або планування відпустки цьогоріч. Середньострокові: покупка автомобіля або квартири. Довгострокові: оплатити освіту дітям, накопичити собі пенсійний фонд, щоб, наприклад, в 45 або в 50 років вийти на пенсію. Я думаю, про це трохи докладніше поговоримо. Є такий рух на Заході, називається FIRE – financial independence retire early – фінансова незалежність і ранній вихід на пенсію.
Сергій: Це соціальна філософія чи що це?
Олексій: Так, це рух, який зародився в Америці. Якщо коротко, люди намагаються активно працювати і відкладати 50, 60, 70 відсотків свого прибутку, щоб у 35, 40, 45 років можна було вийти на пенсію і жити на відсотки від накопичених заощаджень.
Cергій: Але звідки ти береш цю інформацію? Це ти в школі вивчав чи на роботі вас тренують? Як це відбувається у тебе?
Олексій: Так, в школі, на жаль, такого не було, але зараз ситуація змінюється і, можливо, ті, у кого діти вже пішли в школу, знають, що у нас діє нова програма НУШ – нова українська школа. Я спеціально вчора перевірив, щоб не помилитися. Там дійсно в 10, 11 класі є предмет за вибором, який називається «Основи фінансової грамотности».
Cергій: Єдине мене дивує, чому він за вибором.
Олексій: Так, мене теж здивувало. Я вважаю, це має бути обовʼязковий предмет, але це краще, ніж нічого. Щодо мене, то я починав, звичайно, з блогів. Я думаю, ми дамо посилання на найпопулярніші. Напевно, найвідоміший в Україні це блог Любомира Остапʼєва, який називається «Сімейний бюджет». Дуже цікаво, пізнавально і там різні напрямки. Починав я з нього, потім прочитав книгу Любомира «Любов та бюджет». Це не реклама, просто дійсно дуже хороша книга.
Сергій: Він, здається, безкоштовно її поширює.
Олексій: Напевно, електронний варіант безкоштовний. Насправді всі його ідеї з книги є у нього на ютубі в серії коротких відео, або в тому ж блозі. Згодом я потроху почав виходити за межі України, дивився блоги англомовні, де вперше зустрівся з концепцією FIRE. Там є у них людина, так би мовити, ікона цього руху, яку звуть Mr Money Mustache – грошові плоди. Тобто це програміст з долини, який в 35 років вийшов на пенсію і зараз живе десь в Орегоні. Начебто писали, що насправді він зараз набагато більше заробляє грошей від свого блогінгу, ніж він накопичив спочатку. Потім, коли пройшов цей початковий момент знайомства через блоги, я вирішив прочитати щось фундаментальніше. Я почав з курсу на Coursera про фінансові ринки від Гарварду. Читає його дуже відомий професор.
Cергій: Це вже в тебе був середній рівень?
Олексій: Так, тобто я зрозумів, що мені потрібно переходити на наступний рівень. Читає його Роберт Шиллер, він Нобелівський лавреат. Але якщо чесно, я занудьгував на цьому курсі.
Cергій: Дуже розумний курс.
Олексій: Ось, начебто, простий, але він так монотонно його читає, що я не зміг дослухати до кінця. І після цього мені пощастило наштовхнутися на таку книгу як «Хуліноміка».
Cергій: Це про що?
Олексій: «Хуліноміка» – це хуліганська економіка. Це написав хлопець з Росії. У нього насправді дуже багатий життєвий досвід. Він кандидат економічних наук і викладав в університеті навіть. І він написав цю книгу, він навіть у передмові книги каже, що на 70 відсотків, здається, вона заснована на курсі Роберта Шиллера.
Cергій: Він упакував її, мабуть, у більш такий мейнстрім поп-формат.
Олексій: Так. Там перша версія була самвидавом. Тобто вона не публікувалася. Там дуже багато нецезурної лексики, легко заходить. Зараз в останній редакції книга повністю позбулася нецензурного формату. Ця книга теж у мене є вдома, нещодавно прочитав вдруге, вона дуже добре систематизує всі знання.
Cергій: Це в тебе середній рівень. Окей. А що в тебе на сіньйорському рівні?
Олексій: На сіньйорському рівні це вже, напевно, застосування будь-яких фінансових інструментів. Теж думаю, ми про них поговоримо далі. Тобто це вже не просто теорія, це застосування на практиці. І там, де ти вже починаєш набивати шишки і так далі.
Cергій: Окей, ми поговорили про те, як ти шукаєш цю інформацію. Ти на початку згадав про мікрокредити, про відсутність управління ризиками. Які ти, власне, цілі перед собою ставиш і чим ти можеш похвалитися, чого ти там досяг, наприклад. І ще насправді цікаво, чого ти не зміг досягти і можеш посварити себе за те, що знав як зробити, але дав слабину, купив собі мотоцикл чи щось таке.
Олексій: Так, це гарне запитання. От незважаючи на те, що я знаю всі ці основи, свій фонд фінансової безпеки я буквально накопичив за останні кілька місяців. Тому що перед цим то треба було відкладати гроші на якісь більш довгострокові цілі, але з іншого боку, ось речі повʼязані з керуванням ризиками, страховка. Так, тобто я дуже довго думав, яка страховка мені потрібна. Про це я теж думаю, ми надамо джерела, де можна прочитати докладніше. Що у нас в Україні необовʼязкове страхування. Тобто можна піти в приватну клініку. Але насправді, я вважаю, що це не дуже корисно, тому що завдяки останнім реформам, у нас і в звичайній поліклініці можна знайти хороших лікарів і до них ходити безкоштовно. Другий варіант – це є страхування життя з накопиченнями. Це дуже складні продукти, і я зрозумів, що по-перше, для мене це заскладно, по-друге, за відгуками там більше ці компанії заробляють.
Cергій: Що ти маєш на увазі страхування життя з накопиченням?
Олексій: Ось є такі великі компанії, наприклад, MetLife або Grawe. Ти укладаєш з ними договір і платиш страховий внесок. За ним йде певне покриття у разі втрати працездатності чи на випадок смерті, те, що виплатять твоїм родичам. Але при цьому ти переплачуєш, і вони беруть гроші і вкладають кудись. Тобто ти водночас і страхуєшся, і накопичуєш собі, умовно кажучи, на ще одну пенсію.
Cергій: Окей, але я не розумію, навіщо це, якщо ти можеш просто робити собі недержавну пенсію.
Олексій: По-перше, тому, що ці компанії дуже вміло просувають свої продукти.
Cергій: Гарні маркетологи.
Олексій: Так, вони переконують людей, що їм це потрібно. І ось останній рівень, який я для себе виділив – це страхування критичних захворювань. Для цього є кілька програм теж в Україні з досить солідним покриттям. Там близько 1 млн євро, і вони здійснюють лікування за кордоном.
Cергій: А що там за критичні захворювання.
Олексій: Це, наприклад, злоякісні утворення – найбазовіший рівень покриття. Наступний рівень – це інфаркт, інсульт, повʼязані з кардіосистемою. І останній рівень – це нейрохірургія і трансплантація органів. Залежно від рівня покриття більше платіж. Але це те, що я вважаю, для людини середнього класу прибутку в Україні важко покрити, ось таке лікування за кордоном в цих випадках. Тому я обрав для себе цю страховку.
Cергій: Це, до речі, новина для мене. Я чув про страховки, випадки незначні, я згадав приватне. Постійно пропонують ці послуги. Які там суми внесків у цих складних кейсах? Тобто там десятки тисяч, тисячі?
Олексій: Наскільки я знаю, наприклад, для страхування життя.
Cергій: Ось, наприклад, ти сказав рак.
Олексій: Рак, так. Те, що у мене страховка близько 150 евро на квартал.
Cергій: Тобто 50 євро на місяць.
Олексій: Так, 50 євро на місяць виходить. Просто іноді звертаєш увагу в фейсбуку, скільки історій у межах дискусії, коли обговорювали аналогічний збір грошей, хтось помітив, що, можливо, варто розглянути таке страхування. Таке саме страхування я хочу купити для своїх дітей і дружини. Тому що я обʼєктивно розумію, що зі свого бюджету я не потягну таке лікування, тому я краще перестрахуюся. Взагалі страховка – це концепція дуже стара. Це про перерозподіл ризику на всіх людей. У цій же «Хуліноміці», яка в свою чергу взята з лекцій Роберта Шиллера, є дуже гарний приклад про шотландських вдов. Ти не чув цю історію?
Cергій: Ні, розкажи.
Олексій: Це історія, як виникло страхування. 1815 року, я спеціально вчора перевірив, була створена перша страхова компанія «Scottish widows» – шотландські вдови. Це був період наполеонівських війн, коли Велика Британія рекрутувала багато молодих людей в армію. А ось ця організація, шотландські вдови, вона була повʼязана зі священиками. Відповідно, якщо священика забирали на війну і він там гинув, то його вдові виплачували якусь довічну допомогу. Однак щоб її отримувати, священик, поки він працював, мав робити якісь відрахування. Тобто так, по суті, зародився сучасний страховий фонд. Потім це поширилося на всю Європу. Потім зʼявилося повноцінне соціальне страхування в Німеччині при Бісмарку, яке перейняв весь західний світ. І таким чином це розвивалось.
Я, напевно, не відповів до кінця на твоє запитання, про мої фінансові цілі, де виходило, а де не дуже. Дуже хороше запитання. Я хотів би відзначити, що, по-перше, в тебе з плином часу якісь плани і цінності можуть змінюватися. Простий приклад: у 20 років я дуже хотів собі нову машину. Тобто зараз після 30 у мене вже є машина, я її підтримую в робочому стані, вона у мене не ламається, їздить нормально, навіщо мені нова. Те ж саме з відпочинком. Раніше це відпочинок тільки за кордоном, потрібно чи в Європу поїхати, чи там, якщо тільки на море, в Туреччину. Зараз я розумію, що можна чудово відпочити в Україні.
Cергій: Розкажи, як ви не економите, а обираєте іншу стратегію такого класного відпочинку як в Україні, тобто знаю, що ви там подорожуєте в різні тури, візити, це може зробити життя гармонічним і не спалювати мільйони бюджету на подорожі винятково за кордон, наприклад. Які у вас є трюки щодо цього, у тебе і твоєї сімʼї.
Олексій: По перше, потрібно зрозуміти, що тобі цікаво, тобто нам, наприклад, дуже подобається просто подорожувати на машині, коли ти можеш зупинитися, де хочеш, заїхати в будь-яке придорожнє кафе, або побачив якийсь палац далеко й заїхав туди. І це можна зробити як за кордоном, так і в Україні. Другий момент: потрібно розуміти, який у тебе є бюджет, і від цього відштовхуватися. Якщо на цей рік ти запланував бюджет у кілька тисяч доларів, можна поїхати й за кордон, чому б ні. Важливо усвідомлювати власні пріоритети. Наприклад, кілька років тому ми літали з колегами в Таїланд на три тижні, і там працювали віддалено і трохи відпочивали. Так, там бюджет у мене був досить значний, але я не шкодую, я відкрив для себе Південно-східну Азію і я б хотів ще туди повернутися. Переліт туди дорогий, але, якщо купувати квитки заздалегідь, то це в межах 1500 доларів, навіть менше, одразу туди-назад можна можна купити квитки. А вже в Таїланді ціни не такі й великі. Тобто ось як люди їздять на зимівлі. Там бюджет не захмарний виходить, якщо самому орендувати житло.
Cергій: Чи ти спостерігав там серед своїх друзів, колег, знайомих різні підходи до фінансової грамотності, наприклад, від накоплю собі кульок і буду бігати з ними до передозів з фінансової грамотності. Тобто як різні, може, професії це роблять. Чи є якісь традиції, відхилення. Твої колеги, наприклад, айтішники. Як вони підходять до цього?
Олексій: Є дуже різні підходи. Хтось дотримується принципу, що потрібно жити тут і зараз. Але я нікого не засуджую. В кожного свої пріоритети. Хтось довгостроково планує, наприклад, хоче одразу вирішити питання з житлом, щоб не морочитися, якщо він не планує, припустімо, переїзд за кордон. Тобто щоб вже не морочитися з орендою житла, не витрачати на це гроші, людина першочергово купує житло, потім вже там на всі свої інші емоційні речі витрачає. Насправді спектр моїх знайомих у тій же IT-індустрій дуже великий.
Cергій: Кластера важко виділити.
Олексій: Але, якщо говорити про кластер, так. Ось чітко простежуються люди, які хочуть жити тут і зараз, тобто купувати там нові моделі айфонів, часто міняти машини, тобто хтось більш збалансовано до цього ставиться. Однак таких людей, як в Америці рух FIRE, я ще не зустрічав, які сфокусовані на накопиченнях, щоб потім за 10, 15, 20 років вийти на пенсію, умовно кажучи, перестати працювати, займатися чим хочеш, жити на гроші, які у тебе були накопичені.
Cергій: А чи є взагалі в Україні таке?
Олексій: Так, є таке.
Cергій: Чи ти там в лідерах?
Олексій: Ні, я, напевно, не можу ще зарахувати себе до руху FIRE. Поки ще ні. Взагалі, є такі плани, щоб за 15-20 років була повна фінансова свобода. Я, до речі, поділюся, нагадаєш мені, що є кілька рівнів фінансової свободи. Умовно кажучи, починаючи від того, що ти можеш купити все, що хочеш і, завершуючи тим, що у мене є накопичені умовно двісті-триста тисяч доларів, і я потроху живу на них кожен місяць. Тобто є різні рівні цієї фінансової свободи. Навіть є один блог на ютубі, де хлопець про ці всі речі розповідає. Я думаю, ми їм поділимося, і люди зможуть оцінити.
Cергій: Мені ще цікаво, з якими механізмами на другому-третьому рівні ти ознайомився, сфокусувався на тому, що будеш фінансово грамотним, досліджував більш грунтовно. Коли читаєш експертів, читаєш курси на Курсері, я впевнений, що багато різних книжок, різних аналітиків, і потім ти починаєш це робити. Тобто якими саме інструментами та експериментами ти це робив? Це питання має ніби два в собі: які інструменти ти використовував або використовуєш, і які експерименти робив? Давай почнемо з інструментів. Тобто чим ти користуєшся? Депозити, біткоіни?..
Олексій: Так-так, давай почнемо з більш практичних речей: інструменти, накопичення, інвестиції. Звичайно, починав, як завжди, зі звичайних банківських депозитів. Перший депозит у мене був на рік або два, це був гривневий депозит. До речі, це напевно перший приклад моєї фінансової мети, якої я в принципі досяг. Щоправда, мета у мене змінилася в процесі накопичення, але я її виконав. Тобто на перший свій депозит я оплатив своє весілля, ми не брали жодних грошей у батьків. Повністю зі свого першого депозиту зіграли весілля. Зараз, звичайно, депозити не настільки актуальні. По-перше, через те, що відсоткова ставка значно зменшилася, а по-друге, тому що прибуток від депозитів оподатковується. З нього потрібно сплатити 18 відсотків ПДФО.
Cергій: Раніше такого не було?
Олексій: Так, це ввели 2014 року, це нововведення і + 1,5%.
Cергій: Але це ж як прибуток чистий? Як прибуток фізичної особи?
Олексій: 18% і 1,5% військовий збір. Відповідно зараз я навіть не знаю, які відсоткові ставки в банках за гривневим депозитом.
Cергій: Від пʼяти до восьми відсотків.
Олексій: Так, але вони навіть зараз інфляцію не перекривають. З доларом і валютними депозитами аналогічна ситуація, там відсотки прагнуть до нуля, хоча кілька років тому можна було ще вкластися під два-три, до пʼяти відсотків. Тому наступний інструмент, який я спробував, це облігації внутрішньої державної позики ОВДП.
Cергій: Що це таке? Як це працює?
Олексій: Так, я коротко розповім, і, я думаю, потім ми поділимося матеріалами на більш докладне вивчення. По суті, держава хоче взяти в борг, щоб профінансувати якісь свої фінансові зобовʼязання, зазвичай це бюджет. Тому Міністерство фінансів випускає такий цінний папір, який називається ОВДП. Загалом всі боргові зобовʼязання називаються облігаціями. Якщо держава бере в борг, це державна облігація, яка в Україні є ОВДП. Відповідно, якщо ти купуєш ОВДП, то ти фінансуєш наш уряд. Коли вони його випускають, є певна відсоткова ставка, під яку вони позичають гроші. Точно так само, як людина приходить в банк, бере кредит з певною відсотковою ставкою, так само і держава виходить на ринок позики і каже, що дивіться, я хочу позичити гроші під певний відсоток. Наприклад десять, одинадцять відсотків. 2014-15 року відсоток досягав за ОВДП до 20 відсотків. Дуже гарний час був, і тому дуже багато не резидентів, тобто іноземців, купували наші облігації. У мене є акаунт у брокера. Це наступний рівень, з яким я, можна сказати, експериментував, познайомився. Щоб купити цінні папери, не можна просто прийти кудись і сказати, що я хочу ОВДП . Для цього потрібна акредитована особа. Такою акредитованою особою є брокер.
Cергій: У мене є таке питання: від яких сум можливо працювати? Я нещодавно заходив, гуглив, як перед нашою зустріччю, так і в цілому. Отже, у Приватбанку від ста тисяч гривень можно купувати ОВДП зараз. А скільки у брокерів?
Олексій: У брокерів колись був мінімальний ліміт входу 50 тисяч гривень, але це було повʼязано з накладними витратами. Якусь суму потрібно заплатити за відкриття рахунку у брокера, плюс за операції з цінними паперами. Відповідно, якщо за цінними паперами ти отримуєш десять відсотків річних, і ти купив ОВДП на рік, то з 50 тисяч ти отримаєш певний дохід, і частина піде на комісію брокеру. Тому вони рекомендують заходити з 50 тисяч гривень. Але останнім часом у нас в цьому напрямку ситуація покращилася. Тобто раніше потрібно було всі ці операції проводити через підписання офіційних папірців.
Cергій: Зараз є ЄЦП (електронно-цифровий підпис)?
Олексій: Так, я розповім, як це було і як це зараз відбувається. Тобто, раніше, крім того, що потрібно було поїхати укласти договір з брокером в Київ.
Cергій: Прямо самому поїхати?
Олексій: Так, так, є так звана процедура, яка підтверджує, що ти є ти, і при здоровому глузді погоджуєшся через них здійснювати операції з цінними паперами. Ось ти поїхав, підписав договір на обслуговування, потім хочеш щось купити. Тобі надсилають пакет документів, ти його роздруковуєш, підписуєш фізично, скануєш, віддаєш їм. І після цього тобі все одно приходять оригінали документів на підпис. Було дуже незручно. Потім був проміжний етап, коли можна було накладати електронний цифровий підпис. І зараз нарешті вийшли на наступний рівень, у двох найбільших брокерів в Україні є персональні кабінети, тобто доступ через онлайн-кабінет, в інтернеті, де ти можеш зареєструватися і здійснювати ці операції. Це один брокер IСU, у них є платформа I see you trade, і друга, здається, Універ, у них додаток Vatan. У них зменшилися комісії, тому зараз навіть ліміт 50 тисяч – це тільки на першу операцію. А далі можна купувати ОВДП від тисячі гривень. Зараз тобі головне зробити першу угоду на 50 тисяч гривень, а кожну наступну мінімум на номінал однієї облігації. Номінал однієї облігації тисяча гривень, можеш хоч по одній купувати. І там комісія за одну десять гривень у ICU. Це другий інструмент, який я спробував. Третій це те, напевно, чим багато цікавилися, тема повʼязана з криптовалютою. Я думаю, багато хто з нас в якомусь вигляді експериментував з цим. Тобто, я почав цікавитися ще 14-го року біткоїнами, але до цього дійшов, здається, тільки 17-го, і, здається, якраз тоді був цей перший неймовірний ріст, і ось на цьому зростанні я нормально отримав досвіду, скажімо так. У мене не було такого великого вкладення, близько тисячі доларів. Яка концепція або правила з високоризиковими активами?
Cергій: Що саме є ризиковий актив?
Олексій: Я зараз про це розповім. Ніколи не вкладай грошей більше, ніж ти готовий втратити. Тому я взяв для себе, що можу на тисячу доларів поекспериментувати. Вклав 17-го року, він дико впав, але я не сумував, не продав його і він у мене лежав, дочекався три роки, воно знову щось виросло, вже в якомусь плюсі є. Тому експерименти не припиняю. Що стосується високоризикових активів, взагалі є таке поняття, як відношення ризик-прибутковість. Зазвичай чим вища прибутковість, тим більше ризик у цього інструменту. Приклад: облігації США, так звані USA trade, вважаються найнадійнішими борговими паперами. І у них колись була прибутковість близько двох відсотків. Тобто ризик оцінюється в тому, наскільки велика ймовірність втратити гроші. Тобто, для американських облігацій, наскільки є ризик того, що Америка не заплатить за своїми борговими зобовʼязаннями? Ну, цей ризик на даний момент прагне до нуля. І процентна ставка за американськими облігаціями теж досить невисока. З іншого боку, у нас є такі речі, як біткоїни. Де на якомусь твіті від Маска ціна може вирости в кілька разів. Теоретично, ти можеш з тисячі доларів за кілька місяців заробити кілька тисяч доларів. Але з іншого боку, з таким же успіхом від іншого твіту Маска ціна може впасти в кілька разів. Зважаючи на це, криптовалюта вважається високоризиковим активом.
Cергій: І ще я чув, що є пенсійні фонди. Користуєшся пенсійними фондами? Як це працює?
Олексій: Так, якщо ми говоримо про недержавні пенсійні фонди, НПФ так звані. У нас реформа нашої пенсійної системи йде потроху і, начебто з якогось року мають зобовʼязати всіх співробітників, які працюють за наймом, відкладати собі на пенсію не в загальний котел, як у нас є солідарна система, а собі на особистий пенсійний рахунок, так званий другий рівень пенсійних накопичень.
Cергій: Це буде обовʼязково?
Олексій: Так. А є ще третій рівень, не обовʼязковий. Тобто, ці фонди вже є зараз НПФ. Вони у нас дуже сильно регулюються, тому що, я не розбирався, але я так розумію, були прецеденти, коли створювалися ці фонди, і керуючі фонду вкладали ці гроші в незрозумілі інструменти і гроші продавали.
Cергій: Але я чув, що за всю незалежність України, ніколи не один із недержавних пенсійних фондів не збанкрутував? Читав цю інформацію?
Олексій: Так, я думаю, що це відповідає дійсності. Єдине, що вартість активів могла в ньому змінюватися. Тобто, як це працює? Є акредитовані організації, так звані керуючі НПФ, які залучають гроші. Ти з ними укладаєш договір, надсилаєш їм гроші, і вони на ці гроші купують якісь цінні папери. Але оскільки у них спектр інструментів обмежений, вони можуть вкласти гроші на депозит в банку, купувати ОВДП, і максимум, що вони можуть ще купити, це муніципальні облігації, тобто це борг міста, або облігації компаній. Тому прибутковість там не дуже велика, але чим приваблює цей інструмент, що є можливість автоматичних списань. Коли ми говорили про принципи фінансової грамотності, є один такий, що потрібно регулярно відкладати. Якщо ти робиш якісь накопичення, то їх потрібно робити регулярно. Простий приклад, якщо користувалися приват скарбничкою або монобанк, там є зручний функціонал, завдяки якому можна певну суму відразу відправляти на накопичення. Тобто з НПФ така ж ситуація, ти підписуєш угоду, і потім привʼязуєш рахунок, з якого будуть регулярні списання. Слава богу, там не потрібно нікуди їздити.
Cергій: З цих усіх інструментів, що ми обговорювали, думаю, за що ж схопитися першим. Хочеться і кинути на НПФ, і відкрити депозит, і, може, трохи купити ефіра, бо він скаче. От, які пріоритети?
Олексій: Мені здається, завжди потрібно відштовхуватися від своїх цілей. Оскільки цілі можуть залежати від дати настання (короткострокові, середньострокові, і довгострокові), залежно від цього потрібно обирати інструмент накопичення. Другий момент, якими засобами ти володієш. Ми вже говорили, поріг входу за ОВДП 50 тисяч гривень, а це ми ще не говорили про вклади в Міжнародний фондовий ринок, тобто ці можливості теж є, але там поріг входу від десяти тисяч доларів рекомендується, тому що там накладні витрати на комісії. Тому, щоб я порадив: перше, потрібно визначитися з цілями. Друге, проаналізувати свій баланс, які прибутки, витрати, скільки реально можна відкладати. І, залежно від цього, підібрати собі інструмент. Давай розберемо якийсь простий приклад. Ось людина хоче накопичити на новий ноутбук, вартість якого становить тисяча доларів, двадцять сім тисяч гривень за сьогоднішнім курсом. І людина може відкладати, припустімо, тисячу гривень. Що ми розуміємо: перше, ноутбук привʼязаний до ціни в доларах, тобто якщо ми будемо накопичувати в гривні, і відбудеться девальвація, нам доведеться довше накопичувати. Ми маємо оцінити ризик девальвації і подивитися, що нам може дати фінансовий інструмент. Наприклад прибутковість ОВДП, десять відсотків. Чи перекриє вона девальвації на двадцять-тридцять відсотків? Напевно, ні. Тому в такому випадку найпростіший варіант буде відкладати по тисячі гривень щомісяця, і раз на два-три місяці купувати долари. Тобто, тут, напевно, ніякого інструменту не вийде застосувати. Інший варіант, якщо ви хочете накопичити на квартиру. Ціни на квартиру у нас зазвичай в гривнях. Зрозуміло, але вона змінюється… Ну, я маю на увазі новострой.
Вона зафіксована в гривнях. Зрозуміло, схильна до коливань залежно від долара, але і тривалість накопичення на квартиру, напевно, досить велика. Зрозуміло, що зараз є іпотека і все таке, але, припустімо, ви розглядаєте варіант взяти квартиру в розстрочку від забудовника, і там потрібен мінімальний початковий внесок тридцять відсотків, який становитиме кілька сотень тисяч гривень. Можливо, є сенс накопичити 50 тисяч гривень і вкласти в ОВДП на рік або два. Відповідно, за кілька років ви докуповуєте ОВДП. Ви знаєте, що ціна на квадратний метр може змінитися в доларах, але в гривні вона не так сильно схильна до коливань, тому що все ж таки житло будується в Україні з матеріалів, які в основному виробляються в Україні і працівниками, які отримують зарплату в гривні. Ось якось так.
Cергій: Тобто, підсумовуючи, від персональних цілей і наявних ресурсів.
Олексій: Так. І горизонта планування.
Cергій: Горизонта планування? Це, мабуть, швидше залежить від наявних ресурсів?
Олексій: Так, тобто від нього ти можеш зайняти цей горизонт планування. І що стосується високоризикових активів. Ну, є такі рекомендації, вкладати у високоризикові активи не більше 5-10 % свого капіталу. В ідеалі так. Є ще правило не більше, ніж ти можеш собі дозволити втратити. Але хтось скаже, що ось мені не шкода 50 % своїх накопичень втратити, але насправді потім буде шкода. Краще 5-10 %. Але подивитися, що таке криптовалюта, той самий ефір, однозначно варто.
Cергій: Окей. Ну, думаю, ми так широко пройшлись всіма інструментами, і час закінчувати нашу розмову. Цікаво, може, ти порадиш, якщо твоя історія когось надихнула або зацікавила, більше копнути якийсь матеріал, або аудіокнига, або контент, книжку, яку слухачі могли б почитати на такому початковому і на середньому рівні. Тобто, що б ти порадив?
Олексій: На початковому рівні, напевно, варто почитати книгу Любомира «Любов і бюджет», де дуже добре структуровані всі основи, а на середньому рівні мій фаворит напевно Хуліноміка. Все ж таки в книгах добре структурована інформація. У блогах або відеоподкастах, відео на ютубі інформація може бути розрізнена. Добре, коли є структурована інформація.
Cергій: Ну що ж, супер. Я думаю, наші слухачі подивляться всі ці посилання в коментарях до подкасту. Нагадаю, сьогодні у нас в гостях був Олексій Ребров, він IT-експерт, сімʼянин. І ми запросили Олексія, щоб він розказав, як йому вдається жити цікавим, відповідальним і гармонійним життям водночас з пошуком і прагненням досягнути своїх фінансових цілей. Дякуємо, Олексію. Можливо, ти хотів сказати фінальний меседж нашим слухачам?
Олексій: Так, дякую, Сергію, дякую за запрошення. Останні напутні слова: ні на чому не зупиняйтеся, займайтеся саморозвитком і насолоджуйтеся життям.
Cергій: До зустрічі. Дякуємо, Олексій, що прийшов, будемо слухати і ставати фінансово грамотними. До незабаром.
Це був подкаст Gwara Talks від Gwara Media. Просимо вас, якщо вам сподобалося, поширити, поділитися цим зі своїми друзями. Ставте нам зірочки на платформах, де ви слухаєте. Нагадую, ми доступні на всіх платформах, на Apple Podcast, на Google Podcast, та, звісно, на сайті Gwara Media. Очікуємо наступної зустрічі, якщо у вас будуть ідеї, кого можно запросити на наш подкаст, пишіть нам в інстаграм, в усі соцмережі, ми завжди будемо раді.
Це був Сергій Прокопенко, до наступних зустрічей, скоро побачимось і почуємось!
Подкаст розшифрувала і переклала Юлія Дубовик та Ірина Щербак
