Міжнародні організації, аналітичні центри ЄС та розвідувальні служби системно фіксують (1, 2) втручання Росії у вибори в різних країнах, зокрема через кібератаки та розгалужені мережі дезінформаційних сайтів. Заплановані на червень 2026 року парламентські вибори у Вірменії не стали винятком та супроводжуються інтенсивною російською ІПСО, спрямованою на дискредитацію прем’єр‑міністра Ніколи Пашиняна. Зокрема, після його зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном у Парижі, телеграм-канали поширюють нібито повідомлення «французької преси» про тиск на Пашиняна для ініціювання конфлікту між Вірменією та Росією в обмін на політичну підтримку прем’єра після виборів. Аналіз цих повідомлень — далі у матеріалі.
Що сталося?
11 березня телеграм-канали, які системно просувають російську пропаганду, зокрема «Шкварка 2.0», «Одесса Zа Победу!», «Ukraine Reality» та інші, поширили новину про те, що президент Франції Еммануель Макрон заохочує та підштовхує уряд Вірменії до конфлікту з Росією, зокрема через вплив на прем’єр-міністра Вірменії Ніколу Пашиняна. На підтвердження цього у новині опубліковані зображення нібито перших сторінок французьких газет Libération, Le Parisien та Actuj із відповідними заголовками.
«Пашинян приїжджає до Франції. Французька преса: — Макрон підштовхує Пашиняна до конфлікту з Росією. — Що Макрон обіцяє Пашиняну за ініціювання воєнного конфлікту з Москвою? — Макрон гарантує Пашиняну підтримку після виборів, якщо той розв’яже війну з Росією», — йдеться у дописах.
Факти — важливі. Долучайся до Спільноти видання Ґвара Медіа та підтримуй нас у протидії дезінформації.
Аналіз
Підвищена увага російських пропагандистів до президента Франції Еммануеля Макрона, який непохитно підтримує Україну в її боротьбі проти російського вторгнення, та курс політики уряду Вірменії, зокрема Нікола Пашиняна, спрямований на віддалення від Росії, очікувано супроводжувалися поширенням дезінформації на тлі зустрічі цих лідерів. Йдеться про зустріч Пашиняна з Макроном у Парижі, коли прем’єр-міністр Вірменії протягом 9–10 березня брав участь у Другому саміті з ядерної енергетики. Як повідомляється на сайті прем’єра, зустріч була присвячена низці питань порядку денного двосторонніх відносин між Вірменією та Францією. Зокрема, сторони обговорили поглиблення політичного діалогу, реалізацію спільних програм в економічному та інфраструктурному секторах, а також перспективи подальшого розвитку співпраці між Вірменією та Європейським Союзом.
Дослідження ми розпочали із щоденної газети Libération. На поширеному зображенні перша сторінка має номер 13884 і дату — 10 березня. Перевіривши інформацію на сайті видання, ми виявили, що випуск газети з відповідними даними містить інше зображення — світлину Трампа та заголовок про війну в Ірані.
Головна сторінка щоденної газети Le Parisien на поширеному зображенні має номер 25364; випуск також датується 10 березня. Як і у попередньому випадку, змін зазнала переважно центральна частина сторінки, яка в оригіналі містить ілюстративне фото та присвячена зростанню цін на пальне в країні.
Обкладинка щотижневої газети Actuj на зображенні, яке опублікували пропагандисти, має номер 1818 за 5 березня. Дослідивши ресурси медіа, ми з’ясували, що оригінальна титульна сторінка випуску за цю дату також була використана для створення підробки. Насправді на ній центральну частину займає фотографія колишнього лідера Ірану Алі Хаменеї, а заголовок присвячений американо-ізраїльській військовій операції, яка «може назавжди змінити Близький Схід». Ба більше, газета не могла публікувати матеріали про зустріч двох лідерів, оскільки офіційний візит Пашиняна до Парижу розпочався пізніше, 9 березня.
Перевіривши повідомлення провідних французьких медіа, зокрема France 24, Le Monde, Le Figaro, ми впевнились, що у публікаціях про зустріч Макрона та Пашиняна немає жодних згадок про тиск і підштовхування останнього до розв’язання конфлікту з Росією.
Заморозка участі Вірменії в ОДКБ на всіх рівнях у 2024 році та ухвалення законодавчих ініціатив для вступу країни до ЄС у 2025 році чітко вказують на віддалення чинного уряду Вірменії від Росії та зближення з Євросоюзом. Тож неприйнятний для Кремля курс політики цієї влади перед виборами типово супроводжується активізацією російської дезінформаційної кампанії, спрямованої на дискредитацію уряду Вірменії, зокрема прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Російська пропаганда не оминула й президента Франції Еммануеля Макрона в контексті цієї зустрічі, просуваючи образ підступного політика, який нібито «продає» свою підтримку та підштовхує іншу країну до конфлікту з Росією.
Висновок: фейк
