Пивоваров Євген

Загальна інформація

Євген Пивоваров — народний депутат Верховної Ради України IX скликання (#175 округ, місто Люботин, а також Дергачівський та частина Харківського району Харківської області) від партії «Слуга народу». Увійшов до однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Згодом очолив підкомітет з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Частина населених пунктів 175 округу, за яким балотувався Пивоваров, пережила російську окупацію або досі лишається прифронтовою територією. Нардеп із перших днів повномасштабного вторгнення РФ інформував у соцмережах про пункти здачі крові, адреси укриттів тощо.

Під час повномасштабної війни РФ проти України активно займається благодійністю за допомогою свого іменного фонду. Про це регулярно звітує у соціальних мережах «Фейсбук» та «Інстаграм». Допомогу надають не лише жителям підконтрольного нардепу округу, а й у різних регіонах країни. За даними громадянської мережі ОПОРА, фонд Пивоварова «зосереджений насамперед на наданні матеріальної та медичної допомоги жителям деокупованих територій (які входять до виборчого округу депутата), а також передачі спорядження для ЗСУ». Серед партнерів фонду є благодійні організації з різних країн. 

Протягом повномасштабної війни неодноразово відвідував Харків і Харківську область, зокрема передавав допомогу військовим і доставляв гуманітарні вантажі жителям щойно деокупованих населених пунктів.

Євген Пивоваров, як відомо з антикорупційних розслідувань, був серед засновників житлово-будівельної компанії у Харкові, яка 2018 року фігурувала у скандальних кооперативних схемах, пов’язаних із землею вартістю близько 10 млн гривень. Ці схеми викликали суспільний резонанс. Йдеться насамперед про проблеми законності передачі землі кооперативу, серед засновників якого був Пивоваров. Однак відсутні докази його особистої корупційної активності.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Цього ж року нардеп підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Пивоваров голосував за законопроєкт №11392, який дозволяє закупівлю російських атомних реакторів для добудови Хмельницької АЕС. Придбати їх мали за близько 1 млрд доларів у Болгарії, але там парламентарі виступили проти того, щоб продавати обладнання Україні. Міністр енергетики Герман Галущенко заявив, що Україна не отримувала офіційної відмови Болгарії від продажу двох енергоблоків для Хмельницької АЕС.

У 2024 році Пивоваров був одним із 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, котрий передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».

Голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

Цього ж року, за інформацією видання «Парламент» із посиланням на телеграм-канал «Слон», Пивоваров був помічений у привласненні американської гуманітарки та передачі її українцям нібито від свого фонду «Благодійний фонд Євгена Пивоварова».

Не голосував за Закон про внесення змін до розділу VI Бюджетного кодексу України щодо забезпечення підтримки обороноздатності держави та розвитку оборонно-промислового комплексу України (№10037). Це так званий закон про «військовий ПДФО», який переспрямовує ПДФО із забезпечення військових із місцевих до державного бюджету. Примітно, що того дня Пивоваров був присутній на засіданні та голосував щодо інших законопроєктів.

У 2022 році пропонував перейменувати село Руська Лозова на Українська Лозова.

Підтримав закон #2693-д «Про медіа», який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Його ухвалення було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. Водночас журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу цього законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У цьому ж році депутат придбав елітне авто Audi A8 2020 року випуску за 1 млн 300 тис. грн.

Напередодні повномасштабного російського вторгнення нардеп покинув Україну і виїхав до ОАЕ на виставку. Згодом харківське видання «Kharkiv Today» повідомило, що Пивоваров повернувся до роботи.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Голосував за «антиколомойський закон» (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їхнім колишнім власникам. 

У 2019 році проголосував за поправку Андрія Геруса до законопроєкту #1084 «Про внесення змін до деяких законів України у сфері використання ядерної енергії». Поправка #8 стосувалася дозволу імпортувати електроенергію з країн не членів Енергетичного Співтовариства, тобто дозволила імпорт електроенергії з росії.

Обраний народним депутатом Верховної Ради України IX скликання (#175 округ, місто Люботин, а також Дергачівський район, частина Харківського району Харківської області) від партії «Слуга народу» як безпартійний. Увійшов до однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Згодом очолив підкомітет з питань централізованого водопостачання, водовідведення, виробництва тепла та теплопостачання Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

У 2016 році рішенням сесії Харківської міської ради кооперативу «ЖБК “Стройіндустрія-1”» безплатно передали земельну ділянку площею 1,24 га вартістю понад 10 млн грн. Прокуратура визнала факт передачі незаконним, оскільки кооператив не відповідав статусу житлово-будівельного. Серед засновників кооперативу був Євген Пивоваров. Надалі склад засновників змінився, однак факт незаконної передачі землі призвів до судового скасування рішення міськради та контролю з боку прокуратури.

Співзаснував дві фабрики з виробництва харчової продукції — «Тайфун-2000» та «Чигринов». Бізнес-партнерами нардепа були брати Василь та Андрій Зайцеви, яких раніше притягували до відповідальності за кермування авто в нетверезому стані та позбавляли водійських прав. Депутат також володів такими торговельними марками, як-от «Пікнік-меню», «Creamoire», «Imperia», «Адміральська», «Jolino», «Jolino Kids», «Bio-Revival». 

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025