Здебський Юрій

Загальна інформація

Юрій Здебський — народний депутат Верховної Ради України IX скликання (#172 округ, м. Харків: частини Індустріального і Московського районів) від партії «Слуга народу». Член однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Займається він саме цим напрямком невипадково, адже 28 років служив у Державній прикордонній службі України. Має звання полковника. 

У своїй законотворчій діяльності Здебський концентрується переважно на законопроєктах, які пов’язані з військовою службою, правами та захистом військовослужбовців. Йдеться і про оборонно-промисловий комплекс країни, про зміни Держприкордонслужби, захист кордону.  За шість років парламентар долучився до розробки 189 законопроєктів, із них 68 — уже чинні закони.

Громадська приймальня Юрія Здебського працює в Харкові два рази на тиждень у будні і ще двічі на місяць по суботах. Також він проводить і особисті прийоми громадян.

Народний депутат не дуже активний користувач соціальних мереж. Пардаментар залишає кілька разів на місяць дописи на робочій фейсбук-сторінці. Звітує про роботу комітету Верховної Ради, про повернення військовополонених, пише дописи на підтримку президента України. Має Юрій Здебський і особисту сторінку у фейсбуці, його дописи там дублюються з робочої. Але нардепа часто позначають інші користувачі соцмережі. 

Найгучніший скандал за час парламентської діяльності Здебського був пов’язаний із його помічником Ігорем Гармашовим, якого у 2022 році затримали й звинуватили у розвідувально-підривній діяльності на користь РФ. Помічник-консультант нардепа виконував завдання кураторів із ФСБ. Здебський пояснював ЗМІ, що це було справжнім розчаруванням для нього, бо довіряв людині, знав його по Держприкордонслужбі. Політик припускав, що росіяни могли зацікавити Гармашова грошима, бо той був звільнений із Держприкордонслужби за рік після лікування туберкульозу.

У 2024 році Гармашов отримав вирок — 12 років позбавлення волі, його визнали винним у державній зраді. За судовим процесом над експомічником Здебський не слідкував, це робив його помічник з юридичних питань. Нардеп говорив ЗМІ, що Гармашов добре розумівся на демаркації кордонів, працював у робочій групі, але не мав ні робочого місця в комітеті, ні доступу до державної таємниці. 

Від початку повномасштабного вторгнення Здебський роздавав продуктові набори у Харкові, допомагав переселенцям, а військовим передавав каски, продукти та аптечки.

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Цього ж року підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році Здебський був одним із 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Став ініціатором законопроєкту #10391 «Про відкликання народного депутата України Мар’яни Безуглої з посади заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки».

У 2023 році підтримав проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».

Підтримав законопроєкт про спрямування так званого «військового» податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад. 

Цього ж року голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Юрій Здебський не підписав звернення до Голови Верховної Ради з вимогою позбавити мандатів нардепів від заборонених проросійських партій.

У цьому ж році був нардеп ініціатором проєкту про посилення кримінальної відповідальності за незаконний перетин державного кордону під час воєнного стану. Санкція кримінальної статті передбачала покарання у вигляді позбавлення волі від 5 до 10 років із конфіскацією майна або без неї.

Напередодні повномасштабного вторгнення рф Здебський не підтримав включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ. 

23 лютого 2022-го Здебський проголосував за введення санкцій проти депутатів Держдуми РФ. 

У 2021 році громадянська мережа ОПОРА проаналізувала два роки роботи парламентарів дев’ятого скликання. Як виявилося, Юрій Здебський голосував «За» 4082 рази (42,6%).

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Юрій Здебський також підтримав закон #2693-д «Про медіа», який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Його ухвалення було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. Водночас журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу цього законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Парламентар із Харкова голосував за «антиколомойський закон» (проєкт # 2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам.

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради України IX скликання (#172 округ, м. Харків: частини Індустріального і Московського районів) від партії «Слуга народу» як безпартійний. Увійшов до складу однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Тоді конкурентом Здебського на окрузі був Володимир Мисик. Перемога колишнього прикордонника багатьох здивувала, оскільки його опонент Мисик відомий у Харкові не тільки своєю парламентською діяльністю чи роботою у міській раді, а і є власником відомого Кулиничівського хлібзаводу.  

Того ж року Юрій Здебський був довіреною особою Володимира Зеленського під час виборів Президента України по виборчому округу #170 (м. Харків).

У 2018 році звільнився з військової служби за вислугою років у званні полковника (загалом 28 років служив у Державній прикордонній службі України). Обіймав посаду заступника начальника шпиталю ДПСУ.

У 2014-2016 роках брав участь в антитерористичній операції на ділянках Донецької та Луганської областей.

У 2014 році був виконувачем обов’язків заступника начальника Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України по роботі з персоналом. 

До 2014 року працював у сфері міжнародного співробітництва та прикордонно-представницької діяльності, а у 2008 році входив до урядової групи, що займалася підготовкою проєктів договорів із прикордонних питань. 

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025