Сушко Павло

Загальна інформація

Павло Сушко — народний депутат Верховної Ради України IX скликання від партії «Слуга народу» (номер 28 у списку). Став одним із численних заступників голови однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики. У 2020 році став заступником голови Комітету, а також очолив підкомітет у сфері кінематографа та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Павло Сушко познайомився з Володимиром Зеленським на початку 2000-х років під час зйомок у Харкові. З того часу між ними зав’язалася міцна дружба. Під час президентських виборів Сушко очолював команду Зеленського у Харківській області та був його довіреною особою.

«Схеми» повідомляли, що відбором кандидатів від партії «Слуга народу» на парламентських виборах в області тоді займався «тіньовий куратор» штабу команди Володимира Зеленського — Вадим Слюсарєв, який свого часу злетів на вершину кар’єри у Прикордонній службі за президентства Віктора Януковича, та був помічником Артема Пшонки. Слюсарєв став членом політради партії. Сушко зазначав, що знає Слюсарєва ще за службою у прикордонних військах та звертався до нього по допомогу під час президентських виборів. Слюсарєв виїхав з України 18 лютого 2022 року і повернувся лише у травні.

На місцевих виборах 2020 року Сушко теж курував виборчий процес на Харківщині з боку партії влади. Згодом у Харкові «Слугам народу» закидали співпрацю з нині забороненими партіями — ОПЗЖ та Партією Шарія.

Після початку повномасштабного вторгнення нардеп створив іменний фонд.

Сушко опікується дітьми з особливими потребами, за що «Слуги народу» дали йому неформальне звання «Батько року».

Найтісніші бізнес-зв’язки Павло Сушко має в кіноіндустрії. Він є засновником і генеральним продюсером кінокомпанії «Prime Story Pictures», а також був продюсером компанії «Solar Media Entertainment». Ці компанії займаються виробництвом національних кінопроєктів. Нардеп також є членом Української та Європейської кіноакадемій і головою журі Запорізького кінофестивалю. Водночас Сушко був керівником ТОВ «Рум реал стар». Раніше співпрацював із різними кінематографічними бізнесами і культурними проєктами.

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році депутат був одним із 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

У 2023 році голосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році підтримав закон #2693-д «Про медіа», який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Його ухвалення було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. Водночас журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу цього законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Цього ж року депутат заснував БО «Благодійний фонд Павла Сушка». Це типова технологія, яка дозволяє політику асоціювати допомогу зі своїм іменем, щоб надалі впливати на сприйняття виборців. І тут варто зазначити, що зазвичай такі фонди створюють мажоритарники. 

Павло Сушко у 2022 році написав пісню про війну і виконав власний твір, граючи на гітарі. Пісню присвячено російському льотчику-вбивці і це відео набрало мільйон переглядів. «Біль, який неможливо описати на словах. Передав у пісні. Написав її у Місті-герої Харкові 9 березня», — написав Сушко на своїй сторінці у Facebook.

У 2021 році підтримував законопроєкт щодо заборони реклами електронних сигарет.

У 2020 році підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Обійняв посаду заступника голови Комітету, а також очолив підкомітет у сфері кінематографа та реклами Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Відповідно до аналітики руху ЧЕСНО, станом на початок 2020 року Сушко був одним із нардепів від «Слуги народу», чиї поправки найчастіше враховувалися.

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради України IX скликання від партії «Слуга народу» (номер 28 у списку) як член партії. Став заступником голови однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Під час президентських виборів очолював «Команду Зеленського» у Харківській області, був довіреною особою Володимира Зеленського в окрузі #169 (Київський район і частина Московського району міста Харків).

З 2010 по 2019 роки працював у різних кінопроєктах, був продюсером кінокомпанії «Solar Media Entertainment» та генеральним продюсером компанії «Prime Story Pictures». До цього 18 років служив у Держприкордонслужбі.

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025 року