Літвінов Олександр

Загальна інформація

Олександр Літвінов — народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання (#178 округ, місто Первомайський, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський і Первомайський райони Харківської області) від партії «Слуга народу». Більшість територій цього округу у 2022 році була окупована росіянами. А тому головні проблеми тут — висока замінованість, безпекова ситуація та відсутність робочих місць. 

У Верховній Раді Літвінов очолив підкомітет з питань законодавчого забезпечення діяльності органів державної влади, державних символів і нагород Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Політик веде дві фейсбук-сторінки — особисту та партійну. На першій публікує дописи про життя Балаклійської громади, Ізюмського району та загалом Харківщини. Хоча робить це рідко — кілька разів на місяць. Активність Літвінова на офіційній сторінці нардепа вища. Там він вітає із державними святами та робить передруки дописів однопартійців та Президента України. 

У 2025 році підтримав ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Низка депутатів вибачалася за голосування за законопроєкт №12414, але серед них не було Олександра Літвінова. Він просто зазначив у коментарі, що народ змінив його думку. 

Також нардеп підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.

Проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році проголосував Літвінов і за законопроєкт #8371, котрий передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».

Того ж року Олександр Літвінов був одним з ініціаторів звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів із проросійських партій, зокрема “Опозиційної платформи — За життя”. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них — представники різних фракцій. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У 2022 році подав до урядового законопроєкту альтернативну законодавчу ініціативу і пропонував, щоб після заборони проросійських партій депутати місцевих рад не втрачали мандати, а залишалися з представницькими мандатами як позафракційні. Водночас Літвінов потрапив до списку із 70 депутатів, які відмовлялися ставити свої підписи під зверненням до спікера Верховної Ради Руслана Стефанчука щодо позбавлення повноважень парламентарів, які обиралися від заборонених проросійських партій. 

Проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження. 

У цьому ж році на засіданні Комітету з питань організації державної влади та місцевого самоврядування підтримав скандальний законопроєкт #7654 тогочасного голови Комітету народного депутата «Слуги народу» Андрія Клочка. Це була спроба зірвати прозорий конкурс на голову Національного антикорупційного бюро України, що могло б завдати шкоди роботі ключових антикорупційних інституцій — Національному агентству з питань запобігання корупції, Державному бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України. Ініціатива викликала критику з боку громадського сектору та країн «Групи семи» (G7), які вбачали в ній загрозу для незалежності антикорупційної системи.

Громадянська мережа ОПОРА назвала Олександра Літвінова одним із найдисциплінованіших нардепів за результатами трьох років роботи у ВР. Він голосував у понад 98% випадків. 

У 2021 році відбулася оцінка дворічної роботи парламенту ІХ скликання. ОПОРА тоді підрахувала, що парламентар з Харківщини 4152 рази голосував «За». Але водночас він був і лідером у натисканні кнопки «Проти» — таких голосувань у нього було 22,6%, або 2169 разів. За два роки депутатства Літвінов ініціював, а також був у авторах чи співавторах 38 законопроєктів. 

У 2020 році під час карантину, за даними ЗМІ, займався «гречкосійством», коли передавав засоби індивідуального захисту до медзакладів свого округу.

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради України IX скликання (#178 округ, місто Первомайський, Балаклійський, Барвінківський, Близнюківський і Первомайський райони Харківської області) від партії «Слуга народу» як безпартійний. Член однойменної фракції. Очолив підкомітет з питань законодавчого забезпечення діяльності органів державної влади, державних символів і нагород Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

За цей рік задекларував «подарунок у грошовій формі» від партії «Слуга народу» на 48 тис. грн.

У 2014–2019 роках у Верховній Раді VIII скликання був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Сергія Алєксєєва (Блок Петра Порошенка, який згодом став представником «Європейської солідарності»).

У 2015 році Літвінов втрапив у скандал із преміями, коли обіймав посаду міського голови Балаклії. Сталося це на останній сесії міської ради. Літвінов проголосував за виділення премій собі, своєму заступнику та секретарю міськради Олені Коноваловій. У Харківському антикорупційному центрі повідомили, що він порушив Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» і нараховував премії «дуже показово», оскільки його голос був вирішальним та й Літвінов ігнорував зауваження щодо конфлікту інтересів. 

Згодом правоохоронні органи через це подали на Літвінова до Балаклійського районного суду. Але в апеляційному суді скасовували рішення першої інстанції.

Того ж року був обраний депутатом VII скликання Балаклійської районної ради Харківської області від «Волонтерської партії України» як перший кандидат (безпартійний).

У 2010–2015 роках обіймав посаду міського голови Балаклії (Харківська область). 

У 2007–2010 роках обіймав керівні посади у Балаклійському районі (Харківська область). Спочатку як радник голови районної ради, а згодом як перший заступник голови райдержадміністрації.

У 2004–2007 роках обіймав керівні посади у комунальних підприємствах Балаклії. Спершу очолював ДП «Водопостач» КП «Балаклійський водоканал», а тоді — КП «Балаклійські теплові мережі». 

У Верховній Раді IV скликання був помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата Василя Гладкіх (мажоритарний округ #179 на Харківщині, самовисуванець). 

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025