Микиша Дмитро

Загальна інформація

Дмитро Микиша — народний депутат Верховної Ради України ІХ скликання (#181 округ, Зміївський та частина Харківського району Харківської області) від партії «Слуга народу». З фракції партії влади Микиша вийшов наприкінці 2024 року, є членом групи Разумкова. Член Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.

Був єдиним з-поміж нардепів, хто голосував проти відновлення декларування для народних депутатів. Журналісти повідомляли, що Микиша може бути пов’язаний із прикордонником часів держзрадника Віктора Януковича — Вадимом Слюсарєвим.  

Микиша достатньо публічний та активний у соціальних мережах. Має дві фейсбук-сторінки — особисту та депутатську. Публікації часто залишає на обох, інколи робить передруки своїх дописів. Також у соцмережах парламентар активно коментує загальнонаціональні та міжнародні події. Рідше робить передруки інформації про обстріли Харкова та Харківщини. 

Водночас Дмитро Микиша публікує у соцмережах інформацію про збори на потреби ЗСУ, звітує про свою волонтерську діяльність та поїздки у прифронтові регіони. 

У публічному просторі він критикує рішення чинної влади, розповідає про порушення в роботі Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Загалом його позиція суголосна тій, яку транслюють колеги по «Команді Разумкова», до якої він доєднався у 2021 році. 

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. Дмитро Микиша проголосував за обидва законопроєкти. Такі свої дії він пояснив тим, що в Офісі Президента України є «гарячі голови», які хотіли повної ліквідації антикорупційних органів, і про це йшлося ще до 2022 року. А законопроєкт №12414, мовляв, був компромісним варіантом. 

У цьому ж році нардеп проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

У 2024 році Микиша вийшов зі складу фракції «Слуга народу» і заявив, що залишиться народним депутатом. Свій учинок він поясним тим, що де-факто він не був членом «Слуги народу» ще з 2021-го, коли не підтримав відставку Дмитра Разумкова з посади спікера. 

Того ж року проголосував за законопроєкт #8371, котрий передбачає заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році проголосував проти законопроєкту про спрямування так званого «військового» податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад. 

Був єдиним нардепом, який не підтримав відновлення доступу до декларацій про майновий стан та доходи. Свою позицію він пояснював тим, що відкриття декларацій начебто загрожує безпеці тих, хто воює проти російських загарбників.

Не голосував за відновлення фінансової звітності партій.

Також у 2023-му депутат увійшов до складу ініціативної групи, яка підписала звернення до голови Верховної Ради з вимогою винести на розгляд законопроєкти щодо позбавлення мандатів парламентарів із проросійських партій, зокрема ОПЗЖ. Це звернення підтримали 15 із 27 членів профільного Комітету, який очолювала Олена Шуляк, серед них — представники різних фракцій, зокрема Микиша. Проте, попри значну підтримку в комітеті, президія ВР не включила відповідне питання до порядку денного.

У 2022 році проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

У 2021 році приєднався до міжфракційного об’єднання «Розумна політика», яку очолив колишній спікер Верховної Ради та соратник президента України Дмитро Разумков. Згодом очолив Харківський підрозділ громадської організації »Команда Разумкова».

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради Украйни IX скликання (#181 округ, Зміївський та частина Харківського району Харківської області) від партії «Слуга народу». Тоді він обійшов десятьох кандидатів. У списку була і Валерія Мураєва, дружина проросійського політика Євгена Мураєва, який втік з України. 

«Схеми» повідомляли, що відбором кандидатів від партії «Слуга народу» на Харківщині тоді займався «тіньовий куратор» штабу команди Володимира Зеленського — Вадим Слюсарєв, який свого часу злетів на вершину кар’єри у Прикордонній службі за президентства Віктора Януковича. Дмитро Микиша був одним зі співробітників фірм Слюсарєва. Пізніше депутат в інтерв’ю «Думці» у 2024 році підтвердив, що Слюсарєв зокрема погоджував кандидатури потенційних «слуг».

У перший же рік депутатства Микиша був одним із 44 депутатів фракції «Слуга народу», який не голосував за президентський проєкт, що стосувався ліквідації депутатської недоторканості.

У 2016 році став членом правління громадської організації «Агенція з розвитку та інвестицій».

У 2015 році обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Виконавчого комітету Мереф’янської міської ради (Харківська область).

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025