Мезенцева-Федоренко Марія

Загальна інформація

Марія Мезенцева-Федоренко — народна депутатка Верховної Ради України IX скликання (округ #168, Шевченківський район міста Харкова) від партії «Слуга народу». Мезенцева здобула перемогу, отримавши понад 43% голосів, залишивши позаду досвідчених політиків, зокрема соратника Андрія Портнова — Валерія Писаренка. Після перемоги Мезенцева увійшла до однойменної фракції та очолила підкомітет з питань наближення законодавства України до законодавства ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. До обрання у парламент — депутатка Харківської міської ради VII скликання від «Самопомочі». Політикиня склала мандат після виборів до Верховної Ради.

Мезенцева-Федоренко розпочинала свій політичний шлях із харківською командою «Самопомочі». Її вітчима, бізнесмена Віталія Федорова, вважали наближеним до цієї політичної сили в місті. Разом із Тарасом Ситенком, тодішнім лідером місцевої фракції «Самопомочі», Федоров володів компанією «Спринтер Центр». 

До обрання у Верховну Раду проходила  стажування в Європарламенті, брала участь у міжнародних проєктах та ініціативах, пов’язаних з євроінтеграцією. Це надало їй імідж молодої політикині з проєвропейським профілем, що партія Зеленського використала у формуванні команди для виборів 2019 року.

З 2021 року очолює постійну делегацію Верховної Ради України у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). У цій ролі нардепка активно виступає на міжнародній арені під час повномасштабної війни. Зокрема українська делегація у ПАРЄ просувала ініціативи зі створення Спецтрибуналу щодо злочинів РФ в Україні та Реєстру збитків, завданих РФ Україні. 

Обрана головою Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань підготовки проєкту основних засад державної політики України щодо взаємодії з національними рухами малих та корінних народів Російської Федерації. 

Активно веде акаунти у соціальних мережах і виходить із коментарями в етер закордонних ЗМІ. 

Після повномасштабного вторгнення РФ заснувала благодійний фонд «Мрій», який допомогає військовим і цивільним. Співпрацює з міжнародними організаціями, владою Харківщини. 

2024 року вийшла заміж за депутата Київради від «Слуги народу» та командира підрозділу «Ахіллес» Юрія Федоренка. Відтоді носить подвійне прізвище.

Хронологія подій

У 2025 році проголосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосувала за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

Також проголосувала за проєкт закону #12320 про притягнення до адмінвідповідальності журналістів та активістів, які згадують клієнтів адвокатів. Проти документа виступили організації «Dejure», «Голка», Центр протидії корупції та інші організації, наголошуючи, що закон має ознаки цензури.

У 2024 році стала однією з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Підтримала законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, котрі мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

Проголосувала за законопроєкт #9627 щодо спрощення процедури зміни цільового призначення землі із сільськогосподарської на промислову для залучення інвестицій з метою швидкої відбудови України. Про корупційність і проблемність цього документа попереджав громадський сектор, звертаючи увагу на те, що під виглядом відбудови та інвестицій цей закон дозволяє проводити нові земельні схеми.

Цього ж року підтримала законопроєкт #9516 щодо змін законодавства про управління лісами. Проти ініціативи виступили в екоспільноті, зокрема «Екологія-Право-Людина», «Українська природоохоронна група», «Голка» та інші громадські організації. Документ скасовує оцінку впливу на довкілля, а вона є єдиною в країні системою контролю санітарних рубок.

У 2023 році підтримала проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».

Проголосувала за законопроєкт про спрямування так званого «військового» податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад.  

Парламентарка проголосувала за поправку про негайне відкриття декларацій, передбачену законопроєктом #9534.

У 2022 році голосувала за засудження агресії РФ на Донбасі. 

Підтримала законопроєкт про заборону проросійських партій (#7172).

У перші дні повномасштабного вторгнення Росії народна депутатка через телеграм-канал збирала заявки на допомогу від жителів Харкова. Звітувала про доставляння гуманітарної та військової допомоги на Харківщину.

У 2021 році очолила постійну делегацію Верховної Ради у Парламентській асамблеї Ради Європи, замінивши колегу за політсилою Єлизавету Ясько. 

Напередодні цього призначення Мезенцева-Федоренко опинилася в центрі скандалу через повідомлення ЗМІ про те, що нібито її бойфренд володіє мережею магазинів у Росії. У коментарі DW парламентарка сказала, що ця інформація не відповідає дійсності, а також наголосила на своїм проукраїнській позиції й тому, що «протистояння російській агресії залишається номером один у порядку денному».

У 2020 році було проведено моніторинг телеканалів з приводу дотримання телевізійниками Харківщини професійних стандартів. Так, журналісти інтернет-видання «Детектор медіа» виявили ознаки замовності в новинах на телеканалі АТН, — зафіксовано один незбалансований матеріал на користь Мезенцевої-Федоренко, в якому акцентують не на законотворчості парламентарки, а на її ролі у розв’язанні комунальних проблем і благодійності.

Того ж року нардепка оскандалилася як співавторка проєкту #2784 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними. Цей законопроєкт пропонував збільшити терміни покарання за зберігання наркотиків і запровадити відповідальність за їх «пропаганду». Ініціативу розкритикували громадські активісти та експерти, бо зміни могли зашкодити передовсім пацієнтам.

Була однією з низки «слуг», хто виступив проти створення консультативної ради у Тристоронній контактній групі за участі представників ОРДЛО.

Їй закидали «гречкосійство» під час карантину.

У 2019 році склала мандат депутатки Харківської міськради. 

Обрана народною депутаткою Верховної Ради України IX скликання (округ #168, Шевченківський район міста Харкова) від партії «Слуга народу» як безпартійна. Обійняла посаду заступниці голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом.

У 2016 році потрапила до рейтингу найбільших прогульників засідань міської ради за даними Руху ЧЕСНО.

У 2015 році була обрана депутаткою Харківської міської ради VII скликання від «Об’єднання «Самопоміч» за округом №2 як безпартійна. 

У 2014–2015 роках проходила стажування у Бізнес Раді Україна-ЄС у Брюсселі.

У 2012–2013 роках проходила стажування в Європарламенті, Парламентській асамблеї Організації Об’єднаних Націй. 

У 2011 році проходила стажування у Верховній Раді України. 

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 15 вересня 2025