Любота Дмитро

Загальна інформація

Дмитро Любота — народний депутат Верховної Ради України IX скликання (округ #177, міста Ізюм і Куп’янськ, а також Борівський, Ізюмський, Куп’янський і Шевченківський райони Харківської області) від партії «Слуга народу». Увійшов до однойменної фракції. Обраний головою підкомітету з питань економічного, секторального співробітництва та поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

Територія округу, за яким обирався Дмитро Любота, була під окупацією, що тривала до осені 2022 року. У громади округу нардеп разом із партнерами доставляв гуманітарну допомогу та медикаменти. У соціальних мережах у той період він інформував мешканців і про гуманітарні коридори, і про евакуацію, і про те, як можна отримати державні послуги через застосунки та в онлайн-форматі. Після деокупації регіону Дмитро Любота перевів роботу своєї приймальні в режим онлайн та пояснив «Суспільному», що приміщення його приймалень були знищені. Відсутність зібрань на окрузі аргументував частими обстрілами.  

Але початок повномасштабної війни позначився для нардепа зникненням безвісти його батька Валерія Люботи, очільника Куп’янської райдержадміністрації на той час, який після початку окупації опублікував кілька відео. В одному з них батько політика повідомляв, що був на зустрічі з окупантами разом із мером Куп’янська Геннадієм Мацегорою. За словами чиновника, він пішов туди, аби послухати, про що домовлятиметься міський голова. Пізніше він записав відео про те, що за відсутності провокацій, окупаційні війська не чіпатимуть мирних мешканців. 

У наступному відео Валерій Любота перепросив за свої слова. Казав, що заяву він зробив під дулом пістолета від невідомої особи в масці, яка сіла до нього в автівку. Від початку повномасштабного вторгнення у соціальних мережах почали з’являтися відео від очільника райдержадміністрації про те, що відбувається в районі: ситуація з постачанням харчів, комунікаціями. В останньому опублікованому відео на фейсбук-сторінці Валерій Любота росіян називав ворогом, говорив про те, що перерахував гроші на потреби Збройних сил України й закликав це робити інших. Публікація датована 1 березня 2022 року.  ЗМІ повідомляли, що після деокупації Куп’янська Валерій Любота зник і згодом був заочно звільнений зі своєї посади у 2023 році. 

Про те, що батько зник, заявив і нардеп Дмитро Любота. Він говорив, що до нього доходить різна інформація: то повідомляли, що Валерій Любота перебуває у полоні; то про те, що його бачили в Польщі. Син же говорить, що батько хотів прорватися до нього на підконтрольну територію разом із соратником, останки якого вже пізніше знайшли в річці біля села Ківшарівка, що недалеко від Куп’янська.  

Дмитро Любота протягом років депутатства користується соцмережами та публікує дописи на власній фейсбук-сторінці. У них розповідає про результати голосуванні у Верховній Раді, про звільнення полонених та масовані атаки росіян по території України. Також він робить передруки дописів президента України. 

Хронологія подій

У 2025 році голосував за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, на Банковій розпочалась акція протесту, але Володимир Зеленський підписав документ того ж дня. Згодом голова держави подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня, у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів, парламентська більшість проголосувала за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам. 

Також депутат підтримав проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому Президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування із розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів. 

У цьому ж році проголосував за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.

Підтримав скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але Закон скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.

У 2024 році Любота був одним із 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.

Проголосував за законопроєкт #8371, котрий передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.

У 2023 році підтримав проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».

Підтримав законопроєкт про спрямування так званого «військового» податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад. 

Цього ж року проголосував за законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.

У 2022 році підтримав закон #2693-д «Про медіа», який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Його ухвалення було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. Водночас журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу цього законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.

Проголосував за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.

Політик виступив ініціатором законопроєкту #7287, яким передбачалось впровадження військово-патріотичного виховання як окремого предмету в освітньої програми в українських школах. 

У цьому ж році, 23 лютого, не проголосував за законопроєкт #7064 «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», хоча перебував у сесійній залі. Закон передбачав запровадження санкцій щодо депутатів держдуми та ради безпеки російської федерації, які голосували за визнання фейкових утворень російських бойовиків «ДНР» та «ЛНР». Але тоді нардеп Любота заявив, що не спрацювала кнопка і загалом він голосував за цей законопроєкт. Парламентар писав відповідні заяви, аби змінили результати його голосування. 

Водночас 22 лютого 2022 року Дмитро Любота проголосував за заяву, яка засуджувала агресію Росії на Донбасі.

У 2020 році народного депутата помітили за «гречкосійством»: роздавав дітям солодкі подарункові набори.

Підтримав постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.

Цього ж року голосував за «антиколомойський закон» (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їх колишнім власникам. 

У 2019 році обраний народним депутатом Верховної Ради України IX скликання (округ #177, міста Ізюм і Куп’янськ, а також Борівський, Ізюмський, Куп’янський і Шевченківський райони Харківської області) від партії «Слуга народу» як безпартійний. Увійшов до однойменної фракції. Обраний членом Комітету з питань інтеграції України до Європейського Союзу.

До 2019 року обіймав посаду директора товариства «Будівельне підприємство “Градострой”».

Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»

Оновлено 29 серпня 2025