Політик
Кінзбурська Вікторія
Посада: народна депутатка
Рік народження: 23.10.1980
Загальна інформація
Вікторія Кінзбурська — народна депутатка IX скликання (округ #171; Немишлянський район, частина Індустріального, частина Слобідського районів міста Харкова) від партії «Слуга народу» як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана головою підкомітету з питань банківської діяльності, монетарної стабільності, взаємодії з Національним банком України та захисту прав споживачів фінансових послуг Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики. Також є заступницею члена постійної делегації у Парламентській асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в Європі. До обрання у парламент працювала у Департаменті соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації.
Чоловік — Ігор Кінзбурський, бізнесмен. Разом керували родинною металоконструкційною фірмою. До обрання Вікторії Кінзбурської народною депутаткою діяли в Харкові як локальні бізнес-актори.
Активно веде сторінки у соціальних мережах, де інформує про роботу парламенту, переказує повідомлення про удари РФ, зокрема по Харкову, звітує про робочі візити країною та за кордон.
Під час повномасштабного вторгнення заснований нардепкою благодійний фонд «Кінза Харків» постійно передає військову та гуманітарну допомогу мешканцям Харківщини. Назва фонду перегукується з прізвищем народної депутатки. Варто зазначити, що політики часто створюють іменні фонди для того, щоб запам’ятатися виборцям і розраховувати на їхню підтримку на виборах.
Парламентарка неодноразово відвідувала Харків під час повномасштабної війни. Були поїздки і на прифронтову територію. Розповідала про атаки Росії на Харків зокрема на міжнародних майданчиках, як-от Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі. Активно працює в окрузі: відкрила приймальню, вирішує ЖКГ-проблеми, підтримує ОСББ, комунікує з мешканцями. Вікторія Кінзбурська позиціонує себе передусім як «локальна депутатка».
У 2025 році проголосувала за ліквідацію незалежності антикорупційних органів НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (проєкт #12414). Після того як закон був прийнятий, поблизу Банкової розпочався протест, але Володимир Зеленський закон підписав того ж дня. Згодом президент подав проєкт, яким відновили незалежність антикорупційних органів. А вже наприкінці липня у результаті суспільного тиску та тиску міжнародних партнерів парламент з ініціативи президента проголосував за проєкт #13533, який повернув повноваження антикорупційним органам.
Також депутатка підтримала проєкт, який стосувався спеціального порядку примусового відчуження земель в Ужгородському районі Закарпатської області (#9549). Ініціатива містила низку скандальних норм, що створюють ризики як вирубки лісів, так і розбудови корупційної схеми із викупом за кошти бюджету у потрібних людей нерухомості за ціною в 3–3.6 рази вище ринкової. Зазначені норми порушували низку положень Конституції, тому президент наклав вето. Попри це, більшість зауважень при доопрацюванні нардепи проігнорували. Крім іншого, при доопрацюванні до повторного другого читання в закон було додано норми, що легалізують до початку 2028 року корупційну схему органів місцевого самоврядування з розробкою детальних планів всупереч положенням генпланів населених пунктів.
У цьому ж році проголосувала за так званий «закон Ігоря Мазепи» (проєкт #12089). Це законодавча ініціатива, яка по суті відобразила вимоги недоброчесного бізнесу. Закон передбачає «обнулення» претензій до дерибанників лісів та прибережних смуг, якщо з моменту потрапляння у приватні руки минуло 10 років. Це означає, що усі розкрадання, які відбулися за останнє десятиліття, можуть узаконити. Якщо ж 10-річний строк ще не минув, то перед тим, як позиватися до суду, аби врятувати майно з державного чи місцевого бюджету, треба буде покласти на рахунок суду депозит розміром із вартість майна, яке захотіли повернути. Президент Володимир Зеленський, попри те, що петиція з вимогою ветувати закон зібрала понад 25 000 голосів, документ підписав. Першою жертвою «закону Ігоря Мазепи» стала справа щодо Протасового Яру, який захищав загиблий розвідник, киянин Роман Ратушний.
Цього ж року підтримала скандальний проєкт спікера Руслана Стефанчука, яким скасували Господарський кодекс України (#6013). Ініціатори цього закону декларували розширення економічних свобод, але він скасував норми-засади взаємодії держави і бізнесу, засади управління господарською діяльністю у державному та комунальному секторах економіки. Низка громадських організацій наголошувала на тому, що цей закон несе ризики для національної безпеки та в результаті його прийняття відбудеться масштабний перерозподіл країни з огляду на те, що Верховна Рада не затвердила список майна, яке не підлягає приватизації.
Також цього року проголосувала за проєкт закону #12320 про притягнення до адмінвідповідальності журналістів та активістів, які згадують клієнтів адвокатів. Проти документа виступили організації Dejure, «Голка», Центр протидії корупції та інші, наголошуючи, що закон має ознаки цензури.
У 2024 році стала однією з 212 нардепів, які проголосували за законопроєкт #10242 про тиск на журналістів та їхні джерела. Цей законопроєкт створював серйозні ризики для свободи слова, діяльності журналістів та захисту їхніх джерел і викривачів корупції. Під виглядом боротьби зі «зловживанням даними» пропонувалося внести зміни до Кримінального кодексу, передбачивши посилення покарання за розголошення інформації з державних реєстрів під час воєнного стану до 8 років ув’язнення, без жодних винятків для журналістів чи викривачів корупції.
Проголосувала за законопроєкт #8371, що передбачав заборону діяльності в Україні релігійних організацій, що мають керівний центр у державі, яка здійснює збройну агресію проти України.
Не голосувала за законопроєкт #9516 щодо змін законодавства про управління лісами. Проти ініціативи виступили в екоспільноті, зокрема «Екологія. Право. Людина», «Українська природоохоронна група», «Голка» та інші громадські організації. Документ скасовує оцінку впливу на довкілля, а вона є єдиною в країні системою контролю санітарних рубок.
Виступала за те, щоб внести Харківський регіон до переліку активних бойових дій, обґрунтовуючи податковими пільгами для бізнесу. Зрештою харківських підприємців звільнили від низки податків до кінця 2024 року.
У 2023 році підтримала проєкт #7457 «Про легалізацію медичного канабісу», який дозволив виробництво в Україні медичного канабісу задля відновлення військових після поранення, зокрема з метою лікування ПТСР. Прийняття закону адвокатувала громадська організація «Пацієнти України».
Підтримала законопроєкт про спрямування так званого «військового» податку з місцевих бюджетів до державного, проти якого висловилося чимало громад.
Цього ж року підтримала законопроєкт #9296-д про посилення фінансового моніторингу PEP, тобто політично значущих осіб. Ключовою зміною, передбаченою законопроєктом, було запровадження для топпосадовців довічного статусу РЕР замість чинного обмеження в три роки після звільнення з посади. Крім того, документ посилював відповідальність суб’єктів первинного фінансового моніторингу (зокрема банків) за безпідставну відмову у наданні фінансових послуг.
У 2022 році підтримала закон #2693-д «Про медіа», який передбачав послаблення обмежень щодо російського контенту та виконавців, запровадження регуляції онлайн-ЗМІ, діяльність блогерів та різних вебплатформ. Також документ передбачав розширення повноважень регулятора — Нацради з питань телебачення та радіомовлення. Його ухвалення було однією з умов для початку переговорів про вступ України до ЄС. Водночас журналістські, медійні та громадські організації, ЗМІ та дописувачі у соціальних мережах звернулися до влади з приводу цього законопроєкту. У зверненні йшлося про те, що закон порушував право на свободу вираження поглядів, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Проголосувала за містобудівну «реформу» #5655, авторкою якої стала голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. Громадський сектор та ЗМІ розкритикували цю законодавчу ініціативу, Королівський інститут Chatham House (Британія) наголосив на тому, що з такими правилами гри є всі шанси для виникнення будівельних картелів. Європарламент застеріг президента Зеленського від підписання цього закону, Єврокомісія також надала свої критичні зауваження.
У цьому ж році стала ініціаторкою законопроєкту #7414, згідно з яким кредитодавцям та колекторським компаніям заборонялось вживати заходів для повернення простроченої заборгованості щодо захисників України.
Напередодні повномасштабного вторгнення РФ не підтримала включення до порядку денного сесії ВРУ питання про збільшення фінансування ЗСУ.
Голосувала за засудження агресії Росії на Донбасі.
Підтримала законопроєкт про заборону проросійських партій (#7172).
Цього ж року голосувала за ратифікацію Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, відому як Стамбульська конвенція.
У 2021 році в інтерв’ю зазначила, що визнати російську мову другою державною Україна не може через анексію Криму та війну з Росією. Далі пояснила, що оскільки велика частина населення спілкується саме російською, її можна визнати мовою нацменшин. І це, як вважає депутатка, може стати вирішенням конфлікту, який утворився довкола мовного закону.
Підтримала євроінтеграційний законопроєкт #4167 про зменшення промислових викидів, який мав на меті зупинити промислове забруднення.
У 2020 році депутатка не задекларувала подарунок на суму майже 22 тисячі гривень, який її доньці Елеонорі подарувала фірма дідуся «Контур». Про помилку в щорічній декларації, яку народна обраниця подала у березні, було повідомлено через сім місяців.
Того ж року було проведено моніторинг телеканалів з приводу дотримання телевізійниками Харківщини професійних стандартів. Так, журналісти інтернет-видання «Детектор медіа» виявили ознаки замовності в новинах на телеканалі АТН. Вони стверджують, що Кінзбурську піарили в одному із сюжетів, який при цьому не має вагомої інформаційної цінності.
Підтримала постанову #4104, якою парламент затвердив своїх представників до складу конкурсної комісії з обрання керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Склад цієї комісії викликав масштабну критику з боку громадянського суспільства, делегацій ЄС та країн G7, оскільки до неї увійшли особи, щодо яких були сумніви в незалежності та доброчесності.
Утрималась при голосуванні за «антиколомойський закон» (проєкт #2571-д), який передбачав заборону повернення виведених з ринку неплатоспроможних банків їхнім колишнім власникам.
Прийшла у Верховну Раду із сумкою Prada, вартість якої на 20 тисяч гривень перевищувала місячну зарплату депутата.
Оскандалилася як співавторка проєкту #2784 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними. Цей законопроєкт пропонував збільшити терміни покарання за зберігання наркотиків і запровадити відповідальність за їхню «пропаганду». Ініціативу розкритикували громадські активісти та експерти, бо зміни могли зашкодити передовсім пацієнтам.
У 2019 році Кінзбурську підозрювали в отриманні 30 тисяч доларів за непідтримку в Комітеті законопроєкту про «знищення дійної корови» Антона Яценка. Законопроєкт #2047-д передбачав ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості. Видання «Економічна правда» повідомило, що депутатка була відсутня на засіданні Комітету. На скандал відреагували як у партії «Слуга народу» (запропонувавши підозрюваним пройти перевірку на детекторі брехні), так і в Спеціальній антикорупційній прокуратурі (зареєстрували відповідне провадження).
У цьому ж році народна депутатка звернулася до Генпрокуратури із запитом щодо низки харківських фірм, на майно яких було накладено арешт у справі про відмивання коштів. Вона стверджувала, що арешт є безпідставним і фактично призупинив діяльність підприємств. Ці компанії пов’язані з оточенням заступника голови Харківської облради Володимира Скоробагача, близького до бізнесмена та політика Віталія Хомутинника. Це депутатське звернення стало єдиним, поданим Кінзбурською на той момент.
Того ж року обрана народною депутаткою IX скликання (округ #171; Немишлянський район, частина Індустріального, частина Слобідського районів міста Харкова) від партії «Слуга народу» як безпартійна. Стала членкинею однойменної фракції. Обрана членкинею Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
У 2017–2019 роках працювала завідувачкою сектору правової роботи департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції в Харківській області.
У 2017 році працювала у Департаменті соціального захисту Харківської обласної державної адміністрації. До 2017 року була головною спеціалісткою-юрисконсульткою відділу правового забезпечення Департаменту територіального контролю Харківської міської ради.
Досьє зроблено за експертної підтримки громадської ініціативи «Голка» на Харківщині в рамках проєкту «Перезарядити країну»
Оновлено 29 серпня 2025
