До будинку Державної промисловості в Харкові, який постраждав унаслідок російської атаки у жовтні 2024 року, в екстреному порядку застосують механізм «спеціального моніторингу» (ad hoc monitoring). Таким чином Україна стане першою країною, де буде застосовано цей механізм.

Про це стало відомо 11 грудня під час першого дня роботи 19-го засідання Комітету ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у випадку збройного конфлікту.

Далі це дасть змогу належним чином зафіксувати пошкодження об’єкта, скоординувати заходи з його відновлення й мати докази для подальшого притягнення до відповідальності російських воєнних злочинців.

«У той час, як Росія продовжує цілеспрямовані атаки на об’єкти культурної спадщини, нехтуючи нормами міжнародного гуманітарного права, Україна посилює роботу із застосування механізмів ЮНЕСКО», — прокоментував міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький. 

Він переконаний, за допомогою фіксації ЮНЕСКО невдовзі Україна зможе скерувати висновки організації до Міжнародного кримінального суду.

Довідково

«Ad hoc» передбачає спрямованість моніторингу на конкретний випадок, а не на широке застосування. Тобто це своєрідний позаплановий контроль. Дослівно — «для розгляду одного конкретного спору або спорів за одним договором».

Нагадаємо, зараз Держпром знаходиться у Попередньому списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У 2023 році його внесли до списку культурних цінностей, які перебувають під посиленим захистом організації. Однак у листопаді в організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури [ЮНЕСКО – ред. ] заявили, що готові допомогти Харкову з пришвидшенням процедури внесення Держпрому до Списку всесвітньої спадщини. 

Тоді представники ЮНЕСКО також зазначили, що організація готова профінансувати роботу експертів, які допомагатимуть формувати номінаційне досьє для внесення всього ансамблю площі Свободи до Списку всесвітньої спадщини. Крім того, до робіт готова долучитися і мерія Варшави.

Читайте також