Авторка: Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»
Харківщину у парламенті мали б представляти чотирнадцять народних депутатів, але Дмитро Шенцев (ексОПЗЖ) склав мандат, а двоє «Слуг народу» втекли. Йдеться про Олександра Куницького та Андрія Одарченка. Перший — представник групи Коломойського, його звинувачують у побитті чоловіка. Одарченка, який фінансував партію проросійського політика Євгена Мураєва «Наші», підозрюють у хабарництві. І Куницький, і Одарченко на сайті Верховної Ради досі значаться як члени фракції «Слуга народу».
Монобільшості де-факто в парламенті давно немає, але де-юре фракція має налічувати щонайменше 226 членів. Це критичний мінімум для ухвалення рішень парламентом. Зараз членів фракції 230, тому виганяти «депутатів-втікачів» не квапляться.
Попри те, що у Харкова у «слуг» є свої мажоритарники, політичне життя регіону з самого початку довірили списочнику Павлу Сушку. Але він впливав на виборчу кампанію «Слуг народу» не сам. Журналісти програми «Схеми» повідомляли, що відбором кандидатів в області тоді займався «тіньовий куратор» штабу — Вадим Слюсарєв, який свого часу будував кар’єру у Прикордонній службі за президентства Віктора Януковича, та був помічником оголошеного в розшук Артема Пшонки (син колишнього генпрокурора, який втік до Росії). Слюсарєв згодом став членом політради партії «Слуг». Після місцевих виборів у Харкові партії влади закидали співпрацю з нині забороненими партіями: ОПЗЖ та Партією Шарія. Нагадаємо, Слюсарєв виїхав з України 18 лютого 2022 року і повернувся лише у травні 2022 року, про що повідомляв «Главком».
До шостої річниці роботи парламенту «Голка» разом з колегами з інших громадських організацій підготувала перелік знакових для країни законопроєктів, які мали корупційні ризики, антиконституційні норми чи навпаки були корисними для захисту державності країни. Ці закони зібрані в новому інструменті «Перезаряди країну». Ґвара Медіа у партнерстві з «Главком» публікує матеріал про роботу мажоритарників у Харкові на основі цих голосувань.
Боротьба з корупцією
Коли йшлося про ліквідацію незалежності антикорупційних органів країни — НАБУ і САП — майже всі депутати Харківщини голосували «за», зокрема і Марія Мезенцева-Федоренко, яка пішла у лави «Слуг народу» з «Самопомочі» й наразі очолює постійну делегацію України в Раді Європи.
Утримався під час розгляду цього питання лише Олександр Бакумов. Ще троє нардепів були відсутні — це два нардепи-втікачі Олександр Куницький, Андрій Одарченко та Юлія Світлична. Після цього голосування Харків виходив на протести з картонками.
Рейтинг позафракційної депутатки Світличної на Харківщині був настільки високим, що «Слуги народу», які під час парламентських виборів перемагали у більшості округів, зняли свою кандидатуру з виборів і визнали, що вона має кращі шанси на перемогу. Річ у тім, що Світлична — це колишня представниця БПП і вона очолювала Харківську облдержадміністрацію як людина Адміністрації Порошенка — Ігоря Райніна. На місцевих виборах 2020 року Світлична мала свій регіональний політичний проєкт імені себе — «Блок Світличної Разом» (партія має 314 депутатів місцевих рад).
Питання з ліквідацією незалежності антикорупційних органів було не єдиним, яке викликало протестну реакцію суспільства. Громадяни зібрали понад 83 000 голосів під петицією з вимогою ветувати закон, який відновлював декларування, але з однією умовою — відтермінути його в часі. Коли президент наклав вето і повернув закон на розгляд народним депутатам знову, то єдиним народним депутатом, хто голосував червоною кнопкою, став мажоритарник з Харківщини Дмитро Микиша. Він пояснив це тим, що декларування становить загрозу для людей, які воюють з державою-агресором, зокрема військовим і силовикам.
Микиша був у фракції «Слуга народу», але залишив її торік. Наразі політик позафракційний і входить до групи «Розумна політика».
Що стосується відновлення декларування, то, не враховуючи Микиші, його підтримали майже всі народні депутати з Харківщини. Лише Куницький не голосував, а Олександр Фельдман із Юлією Світличною були відсутні. Ексрегіонал Фельдман пройшов до Верховної Ради як самовисуванець і член партії «Наш край», яка нещодавно саморозпустилася. Зараз він є членом депутатської групи «Відновлення України», де зібралися зокрема і колишні регіонали.
Але додамо, що Фельдман та Куницький бувають як законотворці досить активними. Йдеться про ті питання, які стосуються інтересів олігархів. Так, Фельдман блокував «антиахметівський» закон, а Куницький — «антиколомойський» закон. До слова, втікача Куницького нещодавно намагалися виключити з правоохоронного комітету, але на це забракло голосів. Однак, можливо, відкликати Куницького з комітету спробують знову.
А от щодо Юлії Світличної, яка під час важливих голосувань часто відсутня, то вона не працює в жодному комітеті й таким чином має значно менше навантаження у порівнянні з її колегами.
Питання нацбезпеки
У Куницького, коли йшлося про питання національної безпеки, як правило, діяла тактика — вийняти картку для голосування зі слота свого пульта. Так було тоді, коли парламент голосував за заборону діяльності Російської православної церкви. Те ж саме відбулося і з картками Фельдмана, Одарченка та Світличної, які нібито були відсутні, але за інші питання того дня голосували. Те ж саме зробив списочник Сушко.
Торік майже всі народні депутати підтримали питання деколонізації географічних назв. Не голосував лише Куницький, а Фельдман був відсутнім. Однак до повномасштабного вторгнення у рік проведення парламентських виборів, коли Світлична була ще на посаді голови Харківської обласної адміністрації, то вона уникала відповіді на питання, чи доцільно перейменовувати проспект, названий в місті на честь Жукова. Мешканці міста у 2019 році повісили опудала депутатів, які голосували за повернення такої назви проспекту.
Якщо ж говорити про голосування за те, щоб визнати Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення, — то всі мажоритарники Харківщини голосували за це, окрім двох. Колишній «регіонал» і представник забороненої партії ОПЗЖ Дмитро Шенцев, який голосував у 2014 році за диктаторські закони й зрештою у вересні 2022 року склав мандат, під час розгляду цього питання утримався. Фельдман же був відсутнім. Що стосується списочника Сушка, то його картка була в слоті, але він не голосував.
Якщо розглядати ще одну законодавчу ініціативу, яка дозволяє відкинути політичний шлейф адвокатам державних зрадників, то тут всі депутати Харківщини голосували «за», окрім Світличної. Йдеться про законопроєкт 12320 народного депутата Григорія Мамки, який був обраний від нині забороненої партії ОПЗЖ. Він забороняє будь-кому повідомляти суспільству, хто був клієнтом адвоката. З такою ініціативою зверталася до парламенту Національна асоціація адвокатів України, яку упродовж останніх 12 років незмінно очолює соратниця Віктора Медведчука — Лідія Ізовітова.
Таким чином, за те, що будь-який громадянин повідомить суспільству факт, що спікер Асоціації Олексій Шевчук, який раніше балотувався до Київради, був адвокатом держзрадника Іллі Киви, доведеться платити штраф. Проти цього законопроєкту виступила низка громадських організацій та медіа, зокрема «Главком», «Дзеркало тижня» та «Фокус», які вимагають у президента не підписувати проєкт 12320.
Згодом голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин наголосив, що звертався до Департаменту демократичних інститутів та прав людини. Там повідомили, що закон не відповідає міжнародним стандартам та містить ризики для обмеження свободи слова та не узгоджується зі статтею 10 Європейської конвенції з прав людини. Окрім того, через цей закон є ризик виникнення самоцензури та «охолоджувального ефекту».
Благодійні фонди
З огляду на те що Харківщина — це прифронтовий регіон, то тут є свої особливості. Частина територій були тимчасово окуповані, а частина потерпає від обстрілів через безпосередню близькість до Росії.
У воєнних умовах народні депутати Харківщини почали створювати свої іменні благодійні фонди. Так з’явився благодійний фонд народної депутатки Вікторії Кінзбурської «Кінза». Що стосується списочника Сушка, то він теж у рік повномасштабного вторгнення запустив фонд імені себе. Лише у Мезенцевої фонд називається «Мрій», а фонд Олександра Фельдмана зареєстрували з 2007 року. Цей політик був нардепом неодноразово і тому наявність іменного благодійного фонду — це не виклик війни, а засіб для гречкосійства під час попередніх виборчих кампаній.
Представник ОПЗЖ Дмитро Шенцев, як і його син — депутат Харківської облради — склав мандат після повномасштабного вторгнення. Син заперечував, що має російське громадянство, але Зеленський зрештою позбавив Микиту Шенцева українського громадянства.
Таким чином, коли повноваження Шенцева припинили, Харківщину представляють 13 мажоритарників. Загалом, після парламентських виборів 2019 року, вакантними через відсутність виборів залишаються 17 округів. З цієї точки зору мажоритарна система під час війни виявилася значно гіршою, аніж система партійних списків.
Громадська ініціатива «Голка» разом з коаліцією інших громадських організацій, зокрема з Центром розвитку інновацій та Українською природоохоронною групою, запустила волонтерський проєкт «Перезарядити країну». Аналітики склали перелік корисних та шкідливих для розвитку країни законодавчих ініціатив, голосування за які є маркерами для кожного з депутатів. Усі ці голосування наповнюють батарейку голосувань кожного парламентаря і показують, який заряд він дає країні. Окрім голосувань, які вже відбулися, інструмент містить єдине вікно для адвокації громадського сектору, куди будуть вноситися корисні та шкідливі закони, які перебувають на розгляді парламенту. Цей проєкт створений коштом українського народу.
Читайте також
- Україна недоотримала майже 1,5 млрд € за 3 невиконані реформи. Розбираємося, що і чому не зробили
- Іноземні студенти, онлайн-навчання медиків та скандал під час виборів на посаду. Інтервʼю з ректором харківського медуніверситету
