Через російське вторгнення в Україні відбувається сильне забруднення та руйнування екосистем. За останніми даними Державної екологічної інспекції на Харківщині, з початку повномасштабного вторгнення по 22 листопада 2024 роки, збитки завдані довкіллю регіону сягнули 490 мільярдів 392 мільйони гривень. Сюди входять викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, забруднення землі та водойм.
У ніч із 9 на 10 лютого 2024 року в Немишлянському районі Харкова російські дрони влучили в базу нафтопродуктів. Унаслідок атаки з нафтобази витекло понад три тонни бензину та дизелю, забруднивши ґрунт та потрапивши до річок Немишля, Харків, Лопань та Уди.
Про екозагрозу один із найперших звернув увагу харківський екоактивіст та волонтер Артем Приходько. Про це він сповістив у своїх соцмережах та закликав жителів міста допомогти врятувати птахів, які могли постраждати у водоймищах.
Це сильно вразило лікарку Анастасію Доманську із ветклініки Centrvet. Вона підтримала заклик екоактивіста та відповіла, що готова допомагати.
Наслідки удару для птахів
Через п’ять днів після трагедії до ветлікарні потрапило дев’ять диких качок із тяжкими опаленнями та отруєнням, десята — не доїхала. Протягом місяця їх лікувала лікарка-орнітологиня, Анастасія Доманська.
«Птахи були повністю перемазані продуктами нафтопереробки: шкіра, пір’я, у роті чорний наліт, навколо очей випадало попалене пір’я, — згадує пані Анастасія. — у трьох птахів були опіки шкіри — некротизація — облазила шкіра та смерділа».
Вижили не всі. П’ятеро качок загинули. У тих, хто залишився живим, почалися нервові розлади. Через токсичний вплив нафтопродуктів у диких птахів був васкуліт — запалення стінок судин. Конкретно у цих — на крилах, лапах та спині. З’явилися гематоми та проблеми зі згортанням крові. Через це в усіх почали відпадати кінчики пальців на лапках.
Попри це, три крижні змогли плавати. Лікарка перевіряла кожну й запускала в спеціальну ванночку. Вони повністю відновили стан пір’я, завдяки якому пташка могла триматися на воді. Через місяць їх змогли випустити у водойми, які не були забруднені нафтою.
Лише одна качка залишилася у ветлікарні й живе тут уже пів року. Пташку колеги назвали Настею. У неї був важкий випадок — її лапка повністю відсохла та відпала до цівкового суглоба, що унеможливлювало її пересування та плавання.
Відтак в орнітологині пані Анастасії з’явилася ідея зробити качці протез. Це перший протез, який зробили для пташки в Харкові.
Особливості протеза для пташок
В Україні такі процедури виконують у Києві принаймні останні три роки, зазначила орнітологиня. Такі протези роблять на 3D принтері. Проте це не легка робота, адже птахам не можна просто вкрутити протез і вони будуть постійно ходити. Необхідно спочатку замотати куксу, підібрати форму для протеза, а потім на поверхню одягнути гумку для амортизації. Тобто така процедура дуже індивідуальна, й після неї треба постійно обслуговувати та стежити за куксою, щоби не набрякала.
«У пташок через їхню фізіологію погана реакція на все чужорідне. Вони намагаються все відторгнути. Тому, на жаль, не можна просто поставити протез і забути. Ми ставимо такий протез та через час знімаємо його, протираємо лапку, і знову одягаємо», — розповідає лікарка.
Перший протез Насті не підійшов — вона шкутильгала. Через незручну поставу, качка ставала на ребро і протез сильно ковзав. Тому ветлікарі зробили другий варіант і додали гумку. Тепер качка може нормально пересуватися.
«Другий варіант одразу підійшов, тому я попросила, щоби нам одразу кілька зробили. Бо через певний час його треба міняти. Настя багато купається, а цей протез потім розмокає і спадає. Вона за перші два тижні тут одразу три штуки загубила. Тому я ще п’ять замовила», — пояснює Анастасія.
Добре закріплений протез може триматися від трьох до семи днів. Проте треба контролювати, щоби протез не спадав, бо через воду він може колихатися.
«Качка майже одразу адаптувалася до протеза. Коли ми вже підібрали їй форму з гумкою, вона перестала ковзати й майже одразу пішла. Але кожен раз перед перев’язкою треба бути обережним».
Адаптація та пристосування до нових умов
Пані Анастасія досліджувала отруєння птахів нафтопродуктами, читаючи іноземні статті про птахів, які постраждали від нафти на узбережжі в Америці. У всіх публікаціях йшлося про те, що через отруєння в пернатих страждають печінка, нирки, кишковий трактат, нервова система, терморегуляція. Майже всі симптоми були й в крижнів, однак немає ураження нирок та печінки, оскільки лікарка одразу зробила упор на лікування цих органів. Завдяки чому вдалося уникнути побічних ефектів.
Після місяця лікування в Насті відпала лапка й з’явилася вторинна інфекція в суглобі. Зараз пташку пролікували. Єдиний побічний ефект — качка їсть корм, рясу та водорості й через це в неї стався збій у травленні, що спричинив сильне линяння.
Як розповідає Анастасія Доманська, усі качки, які потрапили до клініки в лютому, — це ті птахи, які зимують у місті. Їх підгодовують люди й у цілому, вони постійно комунікують із людьми. На початку вони стресували, але потім швидко звикли й нормально їли. До цього жінка лікувала птахів, які постраждали на річці Уди. За її словами, вони були сильно налякані, дуже страхалися людей.
«Настя ж, — каже лікарка, — хоча й не любить нас та все ж нормально ставиться до людей. Більшість часу вона провела в боксі, де для неї є вода, їжа й підставка для зручності».
Однак двічі на день клітку відкривали й качка вилітала на кілька годин. У кімнаті, де літає крижень, створені всі умови, схожі на природні. У кутку розташовані ванночки з водою та водоростями, де птаха може купатися та діставати рясу.
Інколи качці достатньо просто ходити по підлозі. При тому, що у ветклініці коти можуть теж вільно пересуватися, Анастасія Доманська зазначає, що Настя всіх котів привчила, що чіпати її не можна, тому нікого не боїться. До людей вона сама не ходить, але й не стресуватиме, якщо хтось підійде до неї.
Оскільки дикі качки це підвид птахів, які добре адаптуються до домашніх умов, то Настя досить комфортно зараз себе відчуває.
Качка з протезом шукає сім’ю
Зазвичай, тих пташок, які одужали — відпускають на волю. Та не всі можуть після тяжких травм пристосуватися до природи, тому для них є притулок у Чугуєві. Однак лікарка жодного разу там не була, тому не може його рекомендувати. Зазвичай Анастасія домовляється з притулком у Київській області. Точніше, це люди, які мають власний великий будинок, ресурси та можливості приймати та доглядати тварин.
Проте качці Насті зараз шукають люблячу родину. Оскільки її не можна вже відпускати на волю через протез. Ветклініка шукає тих, хто готовий опікуватися пташкою.
«Ця пташка вже не сільськогосподарська. Вона вже домашній улюбленець, який потребує нагляду та багато любові».
Щоб утримувати качку в домашніх умовах пані Анастасія радить забезпечитись великою кількістю пелюшок, адже качка — брудна та водоплавна птаха. Їй потрібне окреме місце, де вона могла б спокійно купатися та розбризкувати воду. В ідеалі мати тазик чи ванночку, а також бокс — будиночок для неї.
На бокс можна повісити ультрафіолетову лампу, адже ультрафіолет виробляє в організмі будь-якої пташки вітамін D. Також таке світло допомагає мати гарний зір, адже птахи бачать набагато більше кольорів, аніж люди.
Оскільки Настя зимує в Україні, то й температури взимку вона не боїться. Тому не потрібно додатково ставити лампи чи обігрівачі.
Фонд допомоги диким птахам
Через те, що багато тварин постраждало через війну в Україні, ветеринарний центр створив фонд допомоги диким птахам, які постраждали внаслідок війни, розповідає керівниця лікарні Дар’я Ходунай.
«З птахами до нас звертаються часто. Залежно від сезону, їх можуть приносити по п’ять-сім пташок на день, а може взагалі не бути».
У лікарні допомагають усім: качками, голубам, воронам, рідше — яструбам, соколам тощо. Подеколи постраждалих птахів привозять військові з позицій. Адже клініка бере диких птахів на стаціонарне лікування.
«Диких пташок люди привозять, але зазвичай не знають, що з ними. Вони просто віддають нам», — додає Анастасія.
Щоби збирати кошти на потреби птахів, Дар’я придумала випускати шкарпетки, на яких зображена качка-піратка Настя.
«Ці шкарпетки ми запропонували нашим клієнтам. За виручені кошти ми лікуємо пташок, яких нам приносять», — зазначає Дар’я.
Ви також можете долучитися та підтримати ветклініку та їх Фонд допомоги диким пташкам, а також отримати шкарпетки з качкою-піраткою. Звернутися можна до працівників клінік за посиланням на їх сторінку в Instagram.
Читайте також
- Ми тут заради тварин: розмова з рятувальником про евакуацію домашніх улюбленців.
