Нещодавно в Києві пройшов Міжнародний форум “Креативна Україна” – платформа для політико-експертного обговорення з метою формування державної політики у сфері креативних індустрій. Щорічна подія, яка перетворюється в традицію стає знаковою подією для розвитку культури.
Ми вирішили, що не можна пропускати такий сторітеллінг і таку гостю, і підготували розмову з нею. Адже в Україні ми знаємо лише 3 аналітичні центри, які працюють з креативними індустріями.
Кароліна Квінтана, фахівчиня відділу аналізу торгівлі, одна з розробників програми “Креативна економіка та індустрія UNCTAD” ділиться світовими трендами креативної економіки з погляду торгівлі та розвитку однією з агенцій ООН.
Передісторія
“У 2006 році ми почали помічати, що культурні та креативні індустрії є дуже динамічним сектором глобальної економіки і через це встановили програму, яка спеціалізується на аналізуванні трендів, товарів і послуг. Ми намагалися картувати, які відносини існують між експортом і імпортом в інших секторах і в даних, які ми збирали довгі роки – база даних, як працюють тренди. Фокус направлений на культурні інновації та креативні індустрії”.
Як креативні індустрії стосуються технологій?
“Вони досить дотичні, тому що креативні індустрії відображають культуру і творчість технологій та інновацій. Креативні співробітники та креативний контент є невід’ємною частиною цифрового світу, в якому ми вже живемо. Україна створює комп’ютерні послуги на експорт, розвивається IT. Це стосується деяких українських додатків, які нещодавно були лише стартапами “Наша задача – це зрозуміти, як саме працюють соціальний і економічний розвиток, коли мова йде про креативні індустрії”.
Чому ми це робимо?
“Ми хочемо підтримати створення нових робочих місць для нової економіки, яка зараз приходить, і вона є дуже цифровізована. Ми прагнемо розповідати, які саме робочі місця будуть у потребі в майбутньому.
Креативна економіка – дуже важливий сектор для розвитку, це стратегічна галузь, яка підтримується урядом, Британською радою, Німецьким інститутом ім. Ґете, що в свій час підтримує конкурентоспроможність середніх і малих підприємств, які намагаються розвивати креативність і перетворювати її на маленькі бізнеси й бути спроможними реалізуватися за допомогою своїх талантів. Важливо підкреслити, що креативність відіграє ключову роль у створенні нових робочих місць”.
Які навички й компетенції потребує економіка в майбутньому?
“Глобальні тенденції економіки змінюються. Відбувається постійний розвиток цифрових економік. Ми спостерігаємо все більше створення робочих місць для людей, які сьогодні навчаються. Зараз велика відмінність у працевлаштуванні – вимагаються soft skills, щоб просуватися швидко й стало. Виникають різні форми до торгівлі, що відрізнятимуться від сьогодення. По-іншому працюватиме дистриб’юція, таким чином, сучасні тренди треба приймати до уваги.
Послуги – один з ключових трендів: 56% займають у розвинених країнах і 54% – працевлаштування. Отже, багато людей створюють послуги, це є частиною економіки і поштовхом до створення більшої кількості робочих місць саме в цій сфері”.
Креативна економіка й світ
“Спершу, варто зазначити, що незважаючи на економічну кризу 2008 року по всьому світу, а також соціальні кризи, сектор креативних галузей не втратив своїх позицій та неабияко зріс за останні 15-16 років.
Країни, що лідирують у креативній економіці – переважно розвинені країни. Проте є багато країн, що розвиваються та виходять на цей ринок, для того щоб експортувати свої продукти. І це гарна новина. Ринок – глобальний і з правильними інструментами, правильною підтримкою, він може бути потенційним галузем розвитку також і в Україні.
Ми би хотіли презентувати країни, які лідирують у імпорті та експорті для того, щоб надихнути українських митців.
Китай просувається все більше й більше до економіки, яка базується на споживачах, таким чином його ринок виріс на 13% із минулого року. Варто зазначити, що Китай – велика країна з великим попитом, який надає ринок із багатьма можливостями. Ця країна стимулює глобальну економіку.
Динамічне зростання креативних галузей спостерігається в таких азійських країнах як Гонконг, Індія, Сінгапур, Філіппіни, Тайвань, Тайланд, Малайзія, а також бачимо представника Латинської Америки – Мексику ( до речі, це єдина країна з економікою, що розвивається та знаходиться тут у першій п’ятірці ).
Європа залишається головним гравцем у креативних індустріях (Франція, Італія, Велика Британія, Німеччина, Швейцарія, Бельгія, Нідерланди ) також Японія і США входять в першу десятку країн-експортерів. У східній Європі перші місця посідають Російська Федерація, Румунія, Польща, Болгарія.
Що стосується імпорту, він збільшився майже вдвічі за останні декілька років. Запит залишається стабільним у США та великих розвинених країнах, таких як Китай і Індія.
Таким чином, це показує, якими важливими є відносини між різними країнами для глобального розвитку.
Ми отримали дані від уряду про Україну, згідно яких зріст у експорті, так само як і в імпорті, зріс утричі. Це показує, що творчі люди в Україні більше вчаться заробляти гроші на креативі, уяві й усвідомлюють, як перетворювати своє твориво на продукт.
Також ми побачили, що дизайн ( мода, дизайн інтер’єрів, ювелірних виробів, візуальне мистецтво, медіа, публікація книжок ) є одним із ключових гравців в Україні. Дизайн також був визнаний міжнародним трендом креативних індустрій 2015 року.
Сьогодні, коли люди подорожують в Україну, хочуть побачити, що зроблене тут, що це говорить про вашу культуру, і які технології до цього долучені. Саме тому сфера послуг – не лише частина креативної економіки, а також імідж, який формує країна для іноземців.
Ми чітко бачимо еволюцію українських креативних індустрій, а саме ринок експорту: 78% креативних товарів їдуть до Європи, також помітні ознаки диверсифікації експорту в інших напрямках, що не може не тішати ( наприклад, запит від Азії для України збільшився вдвічі ).
Еволюція укр. креативних послуг, особливо комп’ютерних, також збільшився в два рази – сьогодні це 88%. Розвиток IT – пріоритетний сектор сьогодні української експортної стратегії. Спостерігаємо цифровізацію України, які ведуть до інновацій. Віртуальна реальність, комп’ютерні ігри – послуги, попит на яких зростатиме в майбутньому.
Українська модна індустрія стає також ще більше зрілою, зростала протягом років: є потенціал для експорту, і дизайн чекає яскраве майбутнє. Це стосується дизайну й також видання книг”.
Кароліна вітає з досягненнями Україну. Хоч і в цифрах може здатися, не такий високий рейтинг, проте приїхавши перший раз до Києва, їй було приємно бачити національну культурну продукцію.
“Просування місцевої культури, місцевих товарів посилить вашу власну ідентичність. Брендинг України варто просувати всім разом із туризмом. Сама краса культурної спадщини з її історією – добрий фундамент, на якому можна будувати креативні ініціативи. У креативної економіки є влада впливати на майбутнє України, захищати природні ресурси, людей, культуру та робити свій внесок у сталий розвиток.
Треба, пам’ятати, що ринок – глобальний, і завдяки диверсифікації ми можемо створювати щось для світу, не маючи жодних обмежень. Все, що треба, – вірити в свою галузь і підтримувати креативність. Ми маємо виробляти й намагатися доєднатися до різних мереж, креативних галузей по всьому світу.
Накінець Кароліна Квінтана надихнула:
“Немає значення, куди ми йдемо, в кожному напрямі можемо зробити свій внесок”.
Нагадаємо, раніше ми розповідали про те, як медіа можуть допомогти креативним індустріям.
а також Креативні індустрії – радикальні зміни
