У Харкові вже другий рік триває будівництво біля архітектурної памʼятки — гуртожитку «Гігант» Харківського політехнічного інституту. За півтора метра від нього будують двоповерховий ресторан «ZORI» — активісти кажуть, що він може виявитися ще вищим.
Роботи тут тривають за розкладом — від ранку і до самого вечора десятки найманих будівельників зводять конструкцію майбутнього ресторану, масштаби якого суттєво зросли за останні пів року.
Адміністрація університету заявляє, що новобудова вже заважає нормальній роботі гуртожитку та закриває доступ сонячного світла..
Активісти звинувачують забудовників ресторану у порушенні закону України «Про охорону культурної спадщини». Міськрада офіційно визнала будівництво незаконним, а в обласній військовій адміністрації (ХОВА) видали припис про припинення робіт. Прокуратура розслідує незаконність цієї забудови.
Попри все, будівництво біля «Гіганту» триває, а власники забудови, ймовірно перебуваючи за кордоном, не виявили жодного бажання прокомунікувати свої дії. Ми не отримали відповіді на жоден дзвінок.
У цьому матеріали журналісти Ґвара Медіа поспілкувалися з урбаністами, активістами та чиновниками, аби зрозуміти, чому, попри вимогу ХОВА призупинити будівництво біля «Гіганта», роботи на обʼєкті досі тривають, та чи справді жодна владна структура не може повпливати на їх припинення.
Історія гуртожитку «Гігант»
«Гігант» — гуртожиток Харківського політехнічного інституту, пам’ятка архітектури місцевого значення, збудована майже 100 років тому у стилі конструктивізму, якого, за словами харківського архітектора Віктора Дворнікова, не так багато у світі.
Якщо трохи зануритися в історію, то будівництво майбутнього гуртожитку ХПІ почалося ще у 1929, а закінчилося у 1931 році. Хоч офіційно він називається «Будинок пролетарського студентства №1», через великі розміри, що у майже сто років тому домінували над невеликими малоповерховими дореволюційними будівлями, у народі споруда отримала назву «Гігант», яка дійшла й до нас.
Сьогодні територія «Гіганту», який розташований на вул. Григорія Сковороди [колишня вул. Пушкінська — ред.] — однієї з центральних у місті — мала б приваблювати туристів, науковців, дослідників до Харкова. Натомість тут організували будівництво двоповерхового ресторану без дозволу міста та з численними порушеннями норм, каже Віктор Дворніков.
Хронологія забудови
«Все почалося з доволі неоднозначного, на мій погляд, отримання права власності на землю на початку 2010-х років», — розповідає керівник Харківського антикорупційного центру (ХАЦ) та депутат міської ради Дмитро Булах.
За інформацією ХАЦ і Булаха, у 2003 році ділянку біля «Гіганта» за адресою Григорія Сковороди, 79 взяла в оренду дружина колишнього керівника МНС [зараз ДСНС, — ред.] Нателла Одарюк. Далі у 2011 році «за певною схемою» вона через суд отримала дозвіл від міськради на придбання цієї ділянки, а у 2019 році вже продала її Анжелі Андрян.
«Пані Анжела — це, я так розумію, родичка людей, які зараз будують. Це Балаян Артур Суренович, Балаян Сурен Артурович. Ці люди в нашому місті вже володіють об’єктом громадського харчування на проспекті Льва Ландау, ресторан “Зорі”. Я наскільки знаю, це [біля “Гіганта” — ред.] планується другий ресторан “Зорі” в Харкові», — розʼяснив Булах.
Саме нові власники трохи згодом — у 2021 році — отримали містобудівні умови (документ, який мав би регулювати будівництво) та повідомлення про початок робіт на цій ділянці від міського департаменту архітектури й містобудування. Тоді департамент очолювала звільнена наразі фігурантка журналістських розслідувань, повʼязаних з незаконною забудовою Харкова, Тетяна Поліванова.
Майже два роки обʼєкт «простоював», однак у червні 2023 року на його місці розпочалося будівництво гастропабу «ZORI». За словами Дмитра Булаха, з самого початку це було незаконно: попри те, що будівництво отримало містобудівні умови й повідомлення про початок робіт, дозволу як такого місто не давало — а ці два документи не є його еквівалентом, якщо мова про будівництво поряд з архітектурною пам’яткою.
Булах пояснює: «Коли ти будуєш біля пам’ятки архітектури, то треба додатково отримувати дозвіл. Але вони удали, що будують десь в полі умовно, і тому їм не потрібен дозвіл, а потрібно просто повідомлення».
Фактично, каже Булах, на місці архітектурної памʼятки організували «справжній “нахалстрой”».
«У той момент це дуже обурило людей, які мають мінімальне розуміння правил того, як має працювати міський простір. Це ж прямо біля пам’ятки архітектури, в історичному районі міста — майбутня будівля займатиме майже повністю весь цей ореол», — розповіла активістка та співзасновниця харківського видання «Люк» Катерина Перевєрзєва.
Навколо цієї історії з «Гігантом» піднявся розголос, на який відреагували й у міськраді. Зокрема, каже активістка, після втручання мера Ігоря Терехова будівництво у 2023 році зупинилося. Однак, як зʼясувалося пізніше, не назавжди.
У січні 2024 року біля «Гіганта» поновили роботи й тоді стало зрозуміло: кафе не просто будують біля історичної памʼятки — його будують впритул до неї.
На думку архітектора Віктора Дворнікова, будівництво незаконне, тому що воно порушує встановлені для архітектурних памʼяток норми відступів. Відтак, боковий відступ від «Гіганта» до новобудови має бути щонайменше 20 метрів, а перед фасадом взагалі нічого не може бути.
«Але якщо ми, навіть нічого не міряючи, просто подивимося, як виглядає зараз конструкція будівництва — зможемо побачити порушення», — додає Дворніков.
Він розповів і про потребу протипожежних відступів: за класом вогнестійкості конструкції будівля «Гіганту» належить до першого класу, а майбутнє кафе, швидше за все, належатиме до другого. Згідно з нормами, між ними має бути відступ у вісім метрів, а наразі є лише два.
Рішення архітектор бачить єдине — демонтаж будівництва.
У розмові з нами активістка Катерина Переверзева серед ключових проблем також визнала «будівництво впритул» до гуртожитку.
«На другому поверсі будівлі “Гіганта” розташовані лабораторії ХПІ, студенти та викладачі просто дихають сваркою, і вже зараз у них немає сонячного світла, бо будівництво просто у вікна», — пояснила вона.
Ми звернулися за коментарем до адміністрації самого інституту. Вони розповіли, що категорично проти цього будівництва — вважають, що треба його припинити, поки це негативно не вплинуло на навчальний процес.
«Є великі сумніви щодо законності будівництва. Загалом якщо ви зайдете всередину або хоча б пройдете повз, зрозумієте, що знаходитися в гуртожитку стає дуже важко. Уявіть собі, нова будівля зʼявилася просто перед гуртожитком, там банально нема чим дихати», — розповіла представниця профспілки студентів Марія Шевченко.
Ми також поспілкувалися з іншими студентами ХПІ — вони негативно ставляться до майбутньої появи кафе, та вважають, що памʼятку архітектури потрібно охороняти та розвивати, а не забудовувати.
Враховуючи таке обурення, у 2024 році студенти звернулися зі скаргою щодо будівництва до адміністрації інституту, однак виявили, що ділянка не належить навчальному закладу. На прохання колективу ректор ХПІ Євген Сокол 31 січня 2025 року звернувся з заявою до прокуратури, де висловив занепокоєння щодо можливих порушень у будівництві забудовницею Анжелою Андрян та попросив правоохоронців перевірити законність зведення новобудови, та сповістити про результати розгляду.
За його словами, фактична відстань між гуртожитком та обʼєктом будівництва складає близько півтора метра, що свідчить про те, що будівництво негативно вплине на функціонування гуртожитку «Гігант».
«Усі кімнати гуртожитку, що розташовані позаду будівництва втратять призначення, бо там неможливо буде нормально забезпечувати доступ денного освітлення та повітря. Тож університет виступає проти будівництва другого поверху або навіть кількох поверхів», — наголосив ректор.
До заяви ректора долучилися активісти — вони також направили колективну заяву до прокуратури. А керівник ХАЦ Дмитро Булах звернувся й до СБУ, позаяк жодної реакції на заборони у забудовників не виникло.
Частина містян вирішила публічно висловити свою позицію, вийшовши на мітинги прямо біля будівництва. На сьогодні їх пройшло два — у лютому та березні 2025 року, організатори — видання «Люк» та ХАЦ.
Основна мета — привернути увагу міста до незаконної забудови та закликати владу втрутитися у перебіг будівництва.
«Ми зараз дуже багато говоримо про руйнування історичних пам’яток внаслідок російських обстрілів. Але насправді діяльність тої ж Поліванової й загалом політика міської ради знищила набагато більше… Гроші вкладались в зоопарк, в гречкосійство по типу гірлянд і мішури, але не в памʼятки», — пояснила співорганізаторка Катерина Переверзева.
На першому мітингу — у лютому — був присутній заступник Харківського міського голови Сергій Кузьмін.
У коментарі журналістці «Медіапорт» він розповів, що з 2023 року міська рада виступає проти цього будівництва, однак наразі вони не в змозі офіційно визнати це будівництво незаконним, адже, згідно з законодавством України, не мають право проводити перевірки на обʼєкті під час воєнного стану. Для цього їм, за словами Кузьміна, потрібен дозвіл від Міністерства розвитку громад та територій України, в якому міськраді нібито відмовили. Для зʼясування обставин ми також звернулися до Міністерства із запитом, однак відповіді на нього досі не отримали.
Крім міськради на будівництво відреагували й в обласній адміністрації. Відтак, Департамент культури і туризму Харківської ОВА, який відповідає за збереження пам’яток архітектури, повідомив, що не погоджував реконструкцію будівлі кафе за цією адресою (так, у документах власника йдеться саме про реконструкцію, а насправді там будують ресторан).
Департамент провів візуальний огляд і, враховуючи виявлені порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини» на об’єкті від 31 січня 2025 року, направив припис про заборону проведення робіт на адресу власника об’єкта, на якому здійснюється «реконструкція». Однак, контролювати виконання припису вони так само не можуть, тож звернулися з відповідним проханням до прокуратури.
Враховуючи інформацію, яка наразі є у Ґвара Медіа, вже зараз до прокуратури надійшло три запити на відкриття кримінального провадження — від ОВА, ХПІ та активістів. Останні збирали підписи проти будівництва під час мітингів, а спільну заяву — направили до правоохоронців.
«Тут є два варіанти, як боротися з цим будівництвом: або таким же нахабним способом, як вони почали роботи, або через суд. Ми обрали другий варіант і вже звернулися до прокуратури, але не знаю, чи було відкрите провадження, чи ні — це питання», — сказав Булах.
Він також розповів, що вони не збираються зупинятися, і будуть далі виборювати демонтаж забудови біля «Гіганту».
«І у нас вже є успіхи, однак не буду їх анонсувати, все дізнаєтеся згодом», — додав активіст.
Булах додав, що завдяки активістам вдалося зібрати нараду щодо незаконної забудови, на якій були присутні представники ОВА, міськради та громади, однак забудовника там не було, хоча Катерина Переверзева розповіла, що їх запрошували.
Що каже прокуратура?
Ми звернулися за коментарем до прокуратури, який очікували близько місяця, однак на нього відповіді не отримали. Крім того, редакція Ґвара Медіа надіслала запит до держоргану з питаннями, чи прийняли вони заяви від позивачів та чи збирається прокуратура подавати до суду на забудовника щодо незаконного будівництва на ділянці біля «Гіганту». Детальної відповіді Ґвара не отримала, однак у прокуратурі повідомили, що розслідування триває.
Водночас у лютому речник прокуратури Дмитро Чубенко коментував будівництво ресторану «Зорі» журналістам видання «Люк». Тоді він зазначав, що Київська окружна прокуратура міста Харкова зайнялась питанням будівництва біля гуртожитку.
Чубенко сказав, що прокуратура звернулась до Департаменту культури і туризму ХОВА, де їм відповіли, що виявили порушення вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», іншими словами — подібне будівництво заборонене, а роботи не були погоджені з ХОВА.
Крім того, за словами Чубенка, прокуратура звернулась до Харківської міської ради, щоб дізнатись чи ті здійснювали державний архітектурно-будівельний та самоврядний контроль з питань забудови та чи звертались вони до суду з позовами про скасування або зміну відповідних умов та обмежень. Результати цих запитів невідомі.
Також прокуратура звернулась до Міністерства освіти і науки України з метою розвʼязання питання відновлення в судовому порядку території будівлі гуртожитку та до ДСНС у Харківській області, щоб ті з’ясували, якою повинна бути мінімальна протипожежна відстань між гуртожитком та рестораном згідно з нормами чинного законодавства. Результати цих запитів теж невідомі.
Почали — зупинили — знову почали
Архітекторка-реставраторка Катерина Кублицька так само підтверджує Ґварі, що будівництво біля «Гіганту» незаконне. Причини наводить такі самі: забудова суперечить закону України «Про охорону культурної спадщини». І відповідальні за це, зі слів архітекторки, забудовник та міськрада.
«Відповідальні, ті, хто узгоджував, а це головний архітектор [Поліванова — ред.] і міська рада. І її з самого початку не можна було виділяти під забудову», — пояснила Кублицька.
Водночас вона додала, що ситуація, яка зараз відбувається навколо «Гіганта» — «не нормальна», адже, з її слів, зараз міськрада активно виступає проти будівництва, хоча сама фактично зробила його можливим. «Звісно, це лише моє особисте ставлення, але маю відчуття, що зараз якраз громада використовується для прикриття якихось їх внутрішніх конфліктів [забудовника і міськради — ред.]. Але це не виключає того, що громада все одно проти й там ні в якому разі не можна будувати», — додає Кублицька.
Архітекторка підсумовує, що після початку повномасштабного вторгнення деякі забудовники почали використовувати війну як привід для втілення незаконних планів, які раніше було важче реалізовувати.
«У нас нормальні закони, навіть дуже, але треба багато всього зробити, щоб довести незаконність дій, є проблема з судами… Тому ситуація така, що зараз одні воюють на фронті, а інші в цей час “під шумок” намагаються по-легкому вирішити якісь свої забаганки», — розповіла Кублицька.
Частково цю думку підтримала і Катерина Переверзева, зазначивши, що під час війни є можливість «“підігнати” закон під себе», хоча добросовісний бізнес навпаки страждає, і його «без проблем» перевіряють.
У таких реаліях будівництво ресторану біля «Гіганту» продовжується, а міське самоврядування його не зупиняє. Активісти продовжують боротьбу за памʼятку архітектору та вірять, що демонтувати забудову вдасться через суд, а поки відповідного рішення нема — потрібен розголос. Ґвара Медіа продовжує відстежувати події навколо «Гіганту» та тримати звʼязок з проактивними харківʼянами — про подальші оновлення цієї історії повідомимо додатково.
Читайте також
- «Тихого життя людям тут немає»: історії мешканців селища Слатине після авіаударів.
- Активіст та волонтер Борис Редін про майбутнє Харкова, український націоналізм та намет «Все для перемоги».
