Міністерство освіти і науки України спільно з Міністерством цифрової трансформації впроваджує нову реформу шкільної освіти для старшокласників — «Профільна». Таке рішення отримало схвальні відгуки від 85% учнів 9-11 класів.
Про це стало відомо з результатів опитування Київського міжнародного інституту соціології.
Крім того, серед батьків учнів 10–11 класів реформу підтримують 85%, а серед 5–6 класів — 78%. Також 91% старшокласників і 83% студентів закладів професійної і фахової передвищої освіти виявили бажання обирати частину предметів для вивчення самостійно.
«Було б добре мати в школі людину, яка допоможе з вибором професії, і більше практики на уроках, як експерименти на хімії чи робота з приладами на фізиці», — прокоментував учень 9 класу Андрій.
Більше про реформу
Відповідно до лендінгу ініціативи «Профільна», після 9 класу учні зможуть обрати, де продовжувати навчання: в академічному ліцеї, професійному коледжі чи закладі фахової передвищої освіти.
Планується, щоб у 2024/2025 роках реформа стартувала в тридцяти пілотних освітніх закладах, далі МОН масштабуватиме її на інші заклади освіти. Повноцінне втілення планують із 2027.
Тож наразі напрацьовуються зміни до законодавства, розробляється програма підручників і навчальних матеріалів, оновлюється освітнє середовище для майбутніх закладів освіти.
Також триває підготовка самих громад для створення нової мережі ліцеїв.
Згідно з дослідженням, 81% голів територіальних громад, де проживають менш як 1200 учнів, готові створювати академічні ліцеї. Тобто великі та переважно відокремлені від початкових шкіл та гімназій навчальні заклади. У них мають бути тільки 10-12 класи. Такі ліцеї готуватимуть до вступу в заклади вищої освіти. А учні в них обиратимуть профілі навчання та додатково предмети або курси, які викладатимуть разом з обовʼязковими навчальними дисциплінами.
Крім того, 56% голів громад і 59% депутатів місцевих рад готові до співробітництва з іншими громадами для створення ліцею, але якщо він буде на території їхньої громади.
Водночас учні (72%) і студенти (71%) готові навчатися в іншій громаді, якщо там буде створено ліпші умови для навчання.
40% опитаних педагогів також готові працювати в іншій громаді, якщо поряд не буде академічного ліцею.
Читайте також
- «Спочатку пандемія, а потім вторгнення — ми навіть алфавіт не встигли вивчити»: виклики офлайн освіти на Харківщині. Журналісти Ґвара Медіа дослідили освітній процес в одній зі шкіл Берестинського району.
