Громадська організація «Харківський антикорупційний центр», що почала свою діяльність у 2015 році, ставить собі за мету викорінювати корупцію в Україні та впливати на процес розвитку та оновлення Харкова.
На початку 2025 року Харківський антикорупційний центр випустив аналіз цьогорічного бюджету Харкова.
Головний редактор Ґвара Медіа Сергій Прокопенко поспілкувався зі співзасновником ХАЦ Євгеном Лісічкіним про бюджет міста, його ефективність та ключові проєкти.
Євгене, який бюджет Харкова у цьому році?
Цьогоріч дохідна частина бюджету зросла на 3,5 мільярди гривень порівняно з 2024 роком — з 17 до 20,5 мільярда. Для порівняння, у грудні 2021 року на 2022 рік планувалася дохідна частина бюджету в розмірі 20,3 мільярда. Тобто, якщо врахувати інфляційні процеси, ми бачимо схожі показники: 20,3 мільярда до повномасштабної війни та 20,5 мільярда зараз, тоді як торік було 17 мільярдів. Видаткова частина бюджету на цей рік становить 21,2 мільярда гривень.
Яка тенденція наповнення бюджету і його функціонування? Яка структура надходжень зараз у харківський бюджет?
Дуже велику частину, майже половину всіх надходжень до бюджету Харкова становить податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — як до повномасштабної війни, так і зараз. У цьому році він складає 8,8 мільярда гривень. До повномасштабної війни, наприклад, це було 9,5 мільярда. Зараз менше, як ми бачимо. Але порівняно з першими роками повномасштабної війни, він трошки підвищується.
Це основний податок, що становить 55% усіх податкових надходжень та зборів бюджету Харкова, без урахування субвенцій і дотацій. Інші місцеві збори та податки складають ще 5,6 мільярда гривень.Ось вже ми наблизились до цифри приблизно 14,5 мільярда гривень.
Додатково місто отримує субвенцію на добудову третьої лінії Харківського метрополітену в напрямку Одеської й так далі — це 2 мільярди гривень, — субвенцію на відновлення житлово-комунальної сфери — 1 мільярд гривень, — дотацію на роботу органів місцевого самоврядування — 1 мільярд гривень, — а також компенсацію земельного податку — близько 300 мільйонів гривень.
На що планують витрачати цього року та чи вистачає запланованих в бюджеті коштів? Чи плануються позики?
Немає ніяких іміджевих проєктів: умовні ремонти та реконструкції парків, скверів, відпочинкових зон — цього немає взагалі. Будівництво льодових арен, як намагались робити до повномасштабної війни — Ні, цього немає.
Якщо брати головні сфери: на освіту виділено 3,2 мільярда гривень. Це функціонал освітнього процесу у місті. Охорона здоров’я — 4,1 мільярда, з яких 3,5 мільярда надходить від Національної служби здоров’я України (НСЗУ). Житлово-комунальне господарство — 6 мільярдів, у тому числі 2 мільярди на відновлення (1,4 мільярда на житловий фонд і майже 600 мільйонів на відновлення систем водо- та теплопостачання). Транспорт — 5 мільярдів гривень, з яких 1,7 мільярда становить компенсація за безплатний проїзд у метрополітені та 700 мільйонів — трамваї та тролейбуси. Безплатний проїзд в сумі місту коштує 2,4 мільярда гривень.
Ключові проєкти
До транспорту ще повернемося. Ще цікаво, як би ви схарактеризували, наскільки місто ефективно використовує кошти, що в нього є? Які ключові проєкти будуть цьогоріч?
Майже весь бюджет — це функціонал того, що зараз працює. Це не якийсь розвиток. У такий час, в принципі, важко говорити про розвиток, про якісь інвестиції. Був резонанс з приводу зоопарку: виділено 385 мільйонів гривень, з яких близько 140 мільйонів призначено на аварійно-відновлювальні роботи, хоча детальна специфікація цих робіт відсутня.
Начебто ці кошти підуть на часткову оплату робіт підрядникам ще з довоєнного періоду. Це стосується питання міських боргів — місто має заборгованість перед підрядниками за роботи в зоопарку. Мер навіть сам визнає, що місто частково розраховуватиметься за роботи, виконані ще у 2019-2020 роках, коли зоопарк відкрили у 2021 році.
Тобто зоопарк це не єдине, так?
З бюджету розвитку виділено 160 мільйонів гривень на капітальний ремонт теплопостачання — не на відновлення від прильотів, а на модернізацію системи, яка була ненадійною ще до повномасштабної війни.
Також якісь розширення невеличких кладовищ.
Щодо будівництва підземних шкіл — це не до бюджету міста. Це тільки проєктні роботи частково за кошт бюджету міста. Все інше — міська влада чекає гроші з державного бюджету на підземні школи. Ось сьогодні другу відкрили, а ще п’ять начебто будуються. Одна школа на один район, я так розумію.
У бюджеті також закладені невеликі проєкти з реконструкції трамвайних колій та міських магістралей, але це лише проєктні роботи, а не масштабні реконструкції.
Як фінансується відновлення будівель у Харкові після обстрілів? Звідки ці кошти беруться і як саме це відбувається?
Частково міський бюджет, частково субвенція, я так розумію. На ремонт житлового фонду заплановано 1,4 мільярда гривень, з яких частина — міська. Ще частина, я думаю, буде програма державного бюджету. Тому що є субвенція 1 мільярд гривень з державного бюджету. Вона не розшифрована — на що саме, але там сфера ЖКГ.
Безплатний транспорт
Також у нас відбувається розвиток або збереження транспорту в Харкові. У соціальних мережах постійно дискутують: «Супер. У нас є безплатний проїзд в метро — це класно». Як саме цей механізм працює?
Безплатний проїзд — це не найсправедливіша штука, в принципі. Багато людей взагалі не користуються електротранспортом: ні метро, ні тролейбусом, ні трамваєм. У них є автівки, які треба заправляти. Вони своїми податками сплачують за те, чим взагалі не користуються. Це не дуже справедлива система.
І ось, наприклад, була дискусія у мера Дніпра, здається, нещодавно. У нього запитали: «Чому в Харкові безплатний приїзд, а у Дніпрі ніхто з початку війни не скасовував плату?». Він сказав прямо, що безплатного не буває.
Я ж назвав там умовно податок на доходи фізичних осіб, місцеві податки — з цього і береться. Тобто ці кошти — це не субвенція національна. Зараз це вже йде з місцевого бюджету. Це, скажімо, політична штука міської влади, я так вважаю.
«Політична штука» — що вона дає?
Харків’яни висловлюють постійні «восторги» щодо того, що це фактично єдине місто, де влада зробила таку, з їхньої думки, гарну штуку, як безплатний проїзд, що в такі важкі часи влада піклується про місцевих мешканців і так далі.
Настільки прозорі ці витрати взагалі? 2,4 мільярда гривень? Якось це рахується?
До повномасштабної війни ситуація з цими підприємствами була складною. Дуже багато було сперечань, коли підвищували проїзд до восьми гривень. Відбувалися мітинги та судові засідання. Суд призупиняв рішення, ми теж зверталися.
І тоді було складно прослідкувати реальну собівартість. Аудит цих підприємств взагалі не проводився. Коли вони підвищували проїзд до восьми гривень, здається, у 2019 році, стверджували, що собівартість насправді становить 12-14 гривень.
Зараз у бюджеті є лише одна стрічка — 1,7 мільярда на компенсацію проїзду в метро. Тобто наразі не йдеться про жодну прозорість, пасажиропотік чи собівартість.
У таких умовах чи йде якась дискусія про єдиний квиток? Може якісь системи IT-аналітики цих проїздів? Може картка харків’янина це рахує?
Наскільки мені відомо, вводилася історія з «Єтікетом». Але навіть не дійшли до диверсифікованої системи сплати проїзду. Зараз це взагалі на повній паузі. Є політичне рішення: поки ми здатні тягнути безплатний проїзд, ми будемо його тягнути. Це слова не мої, а міської влади, мера.
Я так зрозумів, що аудитів зараз ніяких немає ні національних, ні міжнародних, і це не планується?
По законодавству є аудит фінансової звітності, але це не глобальний аудит підприємства і так далі. Це дуже шаблонний, стереотипний законодавчий момент, коли вони замовляють фінансову звітність на аудит фінансової звітності. Було важко і до «повномасштабки» з цими підприємствами — вони дуже громіздкі, великі, дуже закриті режимні об’єкти.
Як довго, на вашу думку, місто буде здатне тягнути безплатний проїзд?
Це принципово для них. Я впевнений, що вони не скажуть на якомусь етапі продовження війни: «Ну, все, ми перестанемо це робити». Це буде одне з останнього, з чого будуть вигрібатись.
Якби це не було принципово, то, думаю, наприкінці 2022-го або на початку 2023-го ми б повернулись до сплати проїзду. Тим більше, що в метро інтервали та якість обслуговування, звісно, погіршились, оскільки місто й так витрачає великі кошти.
Інтервали не маленькі, тож є багато дискусій про те, що люди готові платити — дайте можливість сплачувати тим, хто готовий. Можливо, це трохи покращить фінансовий стан. Не суттєво, але все одно.
А щодо метро, там виділили субвенцію, вона від міжнародних партнерів чи національна позика, яка йде на Харків? Що це означає? Планують цього року робити метро?
Я не знаю, наскільки безпекова ситуація взагалі дозволяє це робити. Подивимось. Заплановано 2,1 мільярда — ці кошти під гарантію держави.
Це для прокладання підземних тунелів чи закидання нових вагонів метро, щось відомо?
Я думаю, що і прокладання. Добудова третьої лінії, я не знаю. Звісно, якщо подовжуєш лінію, то потрібні додаткові склади метрополітену.
Фінансування комунальних підприємств
Які ще є витратні речі на місто, наприклад, з опаленням децентралізацією енергетики. Яка ситуація відбувається цього року в бюджеті?
Додам ще, щоб не забути: приблизно 2,4 мільярда гривень на безплатний проїзд. А ще є такі ключові підприємства, як Харківські теплові мережі, Харківводоканал і вивіз сміття. І вони теж компенсуються з бюджету, щоб їх не зупиняти й щоб вони функціонували нормально — на це ще 1,2 мільярда гривень. Тобто 585 мільйонів — це тепломережі, щоб вони функціонували хоч якось. Це не на відновлення саме, це для підтримання функціоналу цього підприємства. 420 — водоканал і трішки більш як 200 мільйонів — це вивезення сміття. Ось це те, що стосується ще, так скажімо, допомоги ключовим комунальним підприємствам.
Що стосується ЖКГ — 160 мільйонів заплановано на реконструкцію теплопостачання, що не пов’язано з російською агресією. 540 мільйонів — це якраз те, що пов’язано з агресією. Там 600 мільйонів, здається, — це водопостачання та теплопостачання, відновлення їхніх мереж внаслідок прильотів. І 1,4 мільярда — це житловий фонд. Електроенергетика, це в рамках якраз ось теплопостачання, я так розумію, модульні котельні.
Також у нас в місті є агенція централізованих закупівель. Як вона функціонує і чи відомо, який вона вплив має на ці закупівлі?
Вона не супер суттєва, тому що більшість обсягів не через неї проходить. Вона була створена для того, щоб були оптові закупівлі, наприклад, бензину. Умовно є запит десяти комунальних підприємств на бензин і вони формують свої запити, скільки їм потрібно кожному. І потім ця агенція виходить і оголошує закупівлю. У позитивному сценарії це зменшує вартість умовного літра бензину на гривню чи на півтори, тому що обсяг великий.
Також це папір, закупівля паперу. Вони ж не проводять реконструкції житлового фонду або реконструкції інфраструктури й так далі.
До їхніх закупівель великих питань немає, але варто розуміти, що відсоток і важливість цих закупівель не найбільша. Бензин, папір, в такому сенсі.
А які найбільш ризикові витрати у міста з позиції неефективності витрат, на вашу думку? Куди громадськості треба дивитися за цими витратами?
Кошториси відбудови, кошториси відновлення житлового фонду, ремонту. Кошториси тих же підземних шкіл, якщо вони будуть реконструюватись, кошториси відновлення там соціальної інфраструктури. Це найголовніше.
Підтримка бізнесу та людей
А як зараз в цей момент почувається бізнес, які програми цього року плануються і щось чи закладається на них цього року?
Найголовніше, що міська рада сильно піарила, це здається з 1 квітня 2024-го скасування податку на земельні ділянки й податок на нерухоме майно. У грудні вони продовжили цю програму і, фактично, це такий фасад тієї допомоги, яку міська влада бізнесу пропонує. А так, щоб дотаційно щось, такого немає.
Якісь програми підтримки малого та середнього бізнесу?
Вони не суттєві. Там є цільова програма, здається, але це не про те, щоб там допомагати. Головна допомога, яку вони позиціюють і просувають у ЗМІ — це не зменшення, а навіть скасування відсотків ставки на податок на користування земельних ділянок і податок на нерухоме майно.
Наскільки ефективно залучаються переселенці зараз в Харкові? Чи є якісь програми підтримки та інтеграції?
Якщо в місті на сьогодні 200 тисяч переселенців, як заявляє міська влада. Звісно, що, вони в цей бік будуть просувати роботу. Тому що, це великий відсоток мешканців на зараз. Якщо кажуть, що населення міста 1,2-1,3 мільйона, і з них 200 тисяч внутрішньо переміщені особи з Донецької, з Луганської області.
Звісно, що буде щось робитися, але в бюджеті на соціальну спрямованість виділено 690 мільйонів. Але це всі програми, не тільки ВПО. Там зараз ось, наприклад, прийняли новеньку програму адаптації ветеранів війни, але там поки не суттєві суми.
Що відбувається з підтримкою військових? Місто щось робить?
Місто фактично не комунікує це питання. Дійшло до того, що торік випустили аналітичний матеріал, де сказали, що Харків передав нуль гривень на потреби Збройних Сил України. Не було закупівель міською радою ніяких, начебто, і тому нуль гривень.
Наскільки відомо, є виділення коштів адресне на різні бригади, які базуються або дислокуються у Харкові. Є запити від різних військових частин на міську раду і міська рада наскільки можливо задовольняє потреби. Але цей процес не комунікується.
В інших містах України набагато краще це проговорено, прокомуніковано. Там є цифри, які витрачені. І закупівлі, звісно, багато органів навіть по Харківській області робить. Органи місцевого самоврядування, які закуповують і РЕБи, і БпЛА, антидронові рушниці, різні моменти.
Харків щось таке закуповує?
Ні, не закуповує.
Там начебто є питання з їх боку, що вони вважають, що з погляду законодавства є певні питання. Наскільки я чув, що вони можуть тільки адресно перераховувати кошти на потреби військових частин. Це їх позиція, наскільки я зрозумів.
Але навіть перераховуючи адресно на потреби військових частин, міська влада цей процес, таке враження, не дуже хоче комунікувати.
Як це відбувається в інших містах?
Навіть мер, буває, не приховує суму, яку міська рада через різні програми та закупівлі виділила за рік, наприклад.
Ви згадали програму підтримки ветеранів. Як саме вона в Харкові працює, які це бюджетні витрати?
Ось нещодавно прийняли програму адаптації, здається, учасників бойових дій, ветеранів. Це початок, не треба сприймати, що 2,5 мільйони на цю програму, це кошти, які будуть надалі. Але це такі більш іміджеві моменти, пов’язані, можливо, з реабілітацією ветеранів, які повернулись з війни. Я це мав на увазі.
Там, здається, створений департамент з питань ветеранів. Він відповідальний саме за комунікацію з людьми, які повертаються з війни.
Чи прописані витрати на цей департамент, чи це в рамках цієї програми?
Ні, це не в рамках програми. На функціонал департаменту, не пам’ятаю, скільки. Я не знаю навіть чисельність цього департаменту, який він там за обсягом витрат і так далі.
Побічні витрати
Чи витрачає міська влада кошти на промоцію своєї діяльності? Чи заплановано щось на цей рік? Як це функціонує порівняно з іншими містами?
Думаю, що будуть ще закупівлі, вони постійно проводяться. Якщо вони проводились умовно у 2023, 2024, думаю, то у 2025, висвітлення діяльності буде. Були навіть закупівлі на висвітлення діяльності в соцмережах і так далі. Також постійно проводять такі закупівлі в онлайн ЗМІ. Це декілька мільйонів на рік завжди.
Ми підраховували, що обласна влада виділяла понад 10 мільйонів з початку війни. Міська не дуже сильно відстає, тобто там теж виділяються мільйони гривень.
У глобальному порівнянні, коли бюджет 20 мільярдів грн, це начебто і не суттєво. Але така практика існує під час повномасштабної війни. Інші міста теж бувають це роблять, в тому числі умовний Дніпро.
У грудні місто мало такий момент, що воно трохи дихало з полегшення: були гірлянди, також трамваї були обвішані красивими лампами. Чи були на це якісь витрати з бюджету?
Начебто пояснювали, що витрат жодних не було. Всі ілюмінації ще до повномасштабної війни місто закупало в парк Фентезі, що біля стадіону Металіст. Що, начебто, всі іграшки новорічні — це не витрачання коштів саме зараз.
Можливо, в кошторисах були приховані виділення. Місто каже, що коштів не витрачалось.
Чи бувають випадки, коли це приховано в ProZorro в якомусь кошторисі. Наприклад, не на ілюмінації, а на ремонт Міськсвітла умовно. Можливо і таке. Треба бути залученим в процес, де ці гірлянди лежали, хто їх брав, привозив і так далі.
Пріоритети відновлення
Нещодавно пройшов конкурс щодо вибору типового будинку на Салтівці. Що взагалі відбувається з тенденцією відновлення? Що з такими макротенденціями розвитку міста, IBM системами, які планувалися?
Нещодавно мер сказав про те, що дуже важко і не дуже охоче в останні півроку-рік західні фонди та країни хочуть фінансувати процес відновлення, поки не буде завершена повномасштабна війна, хоча б припинення вогню.
Тому у 2022 та 2023 роках прізвище Фостера звучало набагато частіше від міської влади. У Києві проводили форум на відбудову Харкова, здається, у 2023 році.
Зараз більш все приземлено в цьому плані. Були проєкти, які на цьому форумі презентували, реконструкція фасадної частини площі, реконструкція Левади, будівництво на цих місцях торгових центрів. Тобто глобальні моменти. Там картинки були й так далі.
Зараз, наскільки я розумію, все трішки на паузі в контексті того, що під це теж треба виділення коштів і дуже великих коштів. І на сьогодні, коли немає розуміння остаточного, коли завершення повномасштабної війни буде і так далі.
Цікаво, як відбувається процес зміни бюджету зараз у Харкові? Чи є якісь дискусії, чи висуваються якісь пропозиції? Як саме ініціюються бюджетні зміни?
Це міськрада. Завжди майже було так. Дуже рідко навіть в часи до повномасштабної війни, коли були офлайн сесії. Навіть тоді, якщо це не депутат владної більшості, майже ніколи нічого не приймалось пов’язане з внесенням змін.
Це треба було йти до департаменту фінансів, до мера. Там свою ініціативу проговорювати. І вони, якщо цю ініціативу погодять, тоді вони й самі від себе винесуть це рішення. Тому майже завжди зміни відбуваються виключно від бажання міської влади.
Як саме визначаються пріоритети відновлення? На Салтівці десятки, як не сотні, будинків зруйновані. Чому вибирають саме цей будинок, а не інший. Це депутати цього району звертаються або це централізоване управління?
Є запити від депутатів по округах, плюс ще нардепи за свої округи теж запити надсилають. Кількість їхніх запитів набагато переважає те, що в рамках виділеної суми може відремонтувати міська влада.
Тому процес — хто більш наполегливий, хто повз чергу може десь пройде. Це було і до повномасштабної війни під час виділення коштів, умовно, на ОСББ будинки. Голови ОСББ кульбіти, піруети в департаменті профільному проводили, щоб свій будинок підвищити в черзі, виділити на нього співфінансування.
Так само і зараз, я думаю. Тому тут якби немає рецепта, який будинок потрапляє в першу чергу.
Що б ви порадили наостанок глядачу, щоб вони могли якось впливати на ці всі процеси. Що робити людям для того, щоб бути більш залученими в цей процес прийняття рішень?
Колективні листи на департамент, на Харківську міську раду, на міського голову, на свого депутата, на департамент. Тільки таким чином це працює.
Частково і публічність працює, як з будинком на Ужвій, до речі. Люди не боялися говорити, туди приїжджали ЗМІ, туди приїжджали й міжнародні фонди, і міжнародні журналісти. Іноді це допомагає.
Читайте також
- У Харкові понад три роки немає секретаря міськради: чому та як це впливає на політичний процес в місті
- «Я дуже хочу, щоб кожна людина в Україні вміла захищати свої права»: інтервʼю з представницею Омбудсмана у Харківській області
- «Всередині завжди залишається щось цінне»: як у Харкові реставрують культурний центр DRUK
