18 лютого Харківську обласну прокуратуру очолив Юрій Папуша. Він замінив на посаді Аміла Омарова, який був керівником усього сім місяців — з липня 2025 року. У пресслужбі Харківської облпрокуратури журналісткам Ґвари повідомили, що Омаров звільнився за власним бажанням.
Менше ніж за рік до того, восени 2024, Україну сколихнув скандал. Він стосувався фейкових інвалідностей, які масово призначали працівники Хмельницької медико-соціальної експертної комісії посадовим особам, серед яких — прокурори.
Географія викриттів швидко вийшла за межі Хмельниччини — перевірки розпочали по всій країні, зокрема й на Харківщині.
Хоча частка прокурорів з інвалідністю в Харківській області виявилася відносно невисокою — 4,9% (для порівняння: на Черкащині цей показник сягав 27,4%, а на Хмельниччині — 28,9%), керівника обласної прокуратури Олександра Фільчакова все ж звільнили. Офіційно — за власним бажанням «під тиском суспільного резонансу й перевірок статусів інвалідності», це Ґварі підтвердили й в ОГП. За майже два роки Фільчаков своє звільнення не коментував. Наразі він продовжує працювати в правоохоронних органах.
Ґвара Медіа в хронологічному порядку зібрала події, що відбувалися після розголосу корупції в МСЕК, проаналізувала декларації керівництва та спробувала з’ясувати, що змінилося в Харківській обласній прокуратурі за понад рік після скандалу.
Скандал у МСЕК: початок
4 жовтня правоохоронці викрили керівницю медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) у Хмельницькій області, а також її сина — голову обласного Пенсійного фонду — на незаконному збагаченні на мільйони доларів, які вони заробили завдяки оформленню фейкових інвалідностей.
Згодом «Цензор.НЕТ» написав, що правоохоронні органи Хмельницької області знали про корупційну схему керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи Тетяни Крупи, адже були її співучасниками. Так, 49 прокурорів, серед яких і обласний прокурор, змогли оформити інвалідність, скориставшись її послугами.
Після цього керівник Хмельницької обласної прокуратури Олексій Олійник звільнився з посади за власним бажанням.
Крім того, на цю справу відреагував і Президент України Володимир Зеленський. Він зазначив, що чекає від правоохоронців, зокрема СБУ, ДБР, Офісу Генпрокурора, відповідних швидких «жорстких рішень». По всій Україні почалися перевірки.
Саму Крупу Печерський суд майже одразу взяв під вартою з альтернативою — заставою у 500 млн грн. З цього часу тримання під вартою суд продовжував їй аж до вересня 2025 року, поступово застава зменшилася у 25 разів. Після 11 місяців СІЗО Крупа все ж вийшла під заставу у 20 млн грн, яку за неї внесли пізніше, ніж визначає законодавство.
А що на Харківщині?
«На жаль, у тилу тут, в Україні, стаються речі, з якими жодних ворогів не треба. Це реально внутрішній ворог», — відреагував на скандал президент Володимир Зеленський і закликав правоохоронні органи здійснити перевірку посадовців з інвалідностями по всій Україні.
Тоді ж Генпрокуратура розпочала масові перевірки правоохоронців не лише Хмельниччини, а й усієї України, включно з Харківщиною.
В Офісі Генерального прокурора на запит Ґвари відповіли, що на момент початку досудового розслідування у 2024 році 23 працівники прокуратури мали статус людей з інвалідністю.
Станом на січень 2026 року, кажуть в ОГП, у прокуратурі Харківщини десятьом працівникам скасували групу інвалідності, чотирьом — змінили групу чи строк інвалідності, а ще чотирьом — підтвердили статус особи з інвалідністю.
Стосовно інших працівників, тобто пʼятьох людей за нашими підрахунками, перевірки досі не завершені.
Інформації про звільнення прокурорів нам не надали. Ґвара Медіа, проаналізувавши усі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) за 2024 та 2025 роки не знайшла жодної справи про звільнення чи притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів з Харківщини. Рішення стосуються лише закриття дисциплінарних справ.
Для довідки, КДКП — спеціальний орган, який має повноваження притягати прокурорів до дисциплінарної відповідальності чи подавати їх на звільнення, тобто він ініціює потребу звільнення, після чого керівник обласної прокуратури чи Генпрокурор має прийняти остаточне рішення щодо цієї людини.
Ми також надіслали запит до КДКП, щоб це підтвердити, втім відповідь редакція поки не отримала.
За даними Центру протидії корупції, така ситуація не лише на Харківщині, а й по всій Україні. Так, у квітні 2025 року у ЦПК повідомили, що Міністерство охорони здоровʼя (МОЗ) скасувало інвалідності 74 з 526 прокурорів, які їх мають. Попри таку кількість підтверджених фейкових інвалідностей, Офіс Генерального прокурора (ОГП) не збирається звільняти жодного з цих прокурорів.
Лише після понад пів року Генеральний прокурор Руслан Кравченко, який прийшов на зміну звільненого через скандал Андрія Костіна влітку 2025-го, повідомив, що його позиція у ситуації, що склалася з інвалідностями у прокурорів, — «розібратися і прийняти зважено справедливе рішення». Він також уточнив, що 74 прокурори по всій Україні вже звільнені з органів прокуратури, 66 — увільнені з адміністративних посад, а ще 290 дисциплінарних проваджень перебувають на розгляді у КДКП. Жодних інших уточнень він не надав.
В Офісі Генпрокурора Ґварі також надали номер кримінального провадження, за яким ДБР здійснює перевірку прокурорів з інвалідностями. За цим номером в реєстрі судових рішень нам не вдалося знайти жодної судової ухвали. Це може свідчити про те, що жодну справу досі не передали до суду.
Олександр Фільчаков
Єдині зміни, про які точно відомо, — у керівництві обласних прокуратур. Після розголосу скандалу у 2024 році голови прокуратур у п’яти областях України подали у відставку. Це сталося під тиском суспільного резонансу й перевірок статусів інвалідності. Серед них був і колишній очільник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков.
Попри звільнення, він не мав інвалідності, відповіли Ґварі в ОГП. Утім, він та його заступники отримують пенсію за вислугою років, яку їм вдалося оформити через суд.
Пенсія за вислугою років — це спеціальна пенсія, яку призначають не за віком, а за тривалий стаж роботи в органах прокуратури. Прокурор може піти на пенсію раніше, ніж звичайні громадяни, якщо відпрацював визначену законом кількість років саме на прокурорських посадах. Зазвичай така пенсія вища за звичайну, бо рахується у відсотках від зарплати прокурора, а не лише з урахуванням страхового стажу та внесків. Така пенсія є довічною виплатою.
За даними ХАЦ, керівник Харківської обласної прокуратури Олександр Фільчаков пенсію за вислугою років почав отримувати у 2020 році, а підставою для цього стало відповідне судове рішення. Фільчаков отримує пенсію у розмірі понад 17 тис. гривень.
Згідно з декларацією Фільчакова, за 2023 рік він отримав понад 823 тис. гривень пенсії за вислугою років. За 2024 — понад мільйон.
Фільчаков не вийшов з системи, а лише змінив посаду в ній. Прокурор продовжив роботу в Державному бюро розслідувань. Його посада — заступник начальника третього відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Харківської обласної прокуратури.
Остання декларація, яку подав Фільчаков — за 2024 рік. Там ексочільник прокуратури декларує дві квартири, дві земельні ділянки та одне житлове приміщення. Усе на Харківщині. Найновіше майно придбане у 2022 році.
Крім того, в нього є права на користування на два авто — «БМВ» X5 2012 року та «Тойота» 2008 року. Обидва транспортні засоби не його власності (одне належить батьку, інше — харківʼянці Олені Шумленій, яка до 2018-го року займалася орендою транспортних засобів, зараз її ФОП припинено). Заробітна плата Фільчакова за рік — понад 1,8 млн грн.
Фільчаков також декларує заробіток дружини за рік — 215 тис. грн від «зайняття незалежною професійною діяльністю», без уточнень. З сервісу YouControl Ґвара дізналася, що Юлія Фільчакова має ФОП у сфері права від 2024 року та посвідчення адвокатки.
А де зараз заступники Фільчакова?
У 2024 році Харківський антикорупційний центр оприлюднив дані, за якими, у Фільчакова було чотири заступники — Володимир Лимар, Станіслав Муратов, Олександр Сузий та Андрій Кравченко. Усі вони на той момент отримували від 430 000 гривень до 1 152 000 гривень пенсій і не мали інвалідностей.
Ми проаналізували декларації усіх чотирьох прокурорів. Станом на момент подання останньої декларації (за 2024 рік) всі вони продовжували обіймати посади заступників.
Одразу після звільнення Олександра Фільчакова посаду виконувача обовʼязків очільника прокуратури обійняв його перший заступник Володимир Лимар.
Втім, протримався там недовго — менше ніж рік. Згідно з його декларацією, зараз Лимар повернувся до старої посади й продовжив працювати Першим заступником керівника прокуратури.
Володимир Лимар відомий роботою над справою теракту біля Палацу спорту 22 лютого 2015 року. Там внаслідок вибуху загинули підлітки — 15-річний Данило Дідік та 18-річний Микола Мельничук. У 2024 році цю справу вдалося довести до вироку: трьох чоловіків визнали винними та засудили до довічного ув’язнення.
Згідно з декларацією Лимаря, у 2024 році він отримав понад 1,1 млн грн пенсії та понад 1,8 млн грн заробітної плати. На його рахунку є понад 300 тис. грн криптовалюти та ще понад 600 тис. грн на банківських рахунках. Спільно з дружиною вони мають ще понад 2,4 млн грн готівки. Дружина Лимаря займається підприємництвом, її задекларований дохід за рік — понад 760 тис. грн.
Після понад пів року на Харківщині зʼявився новий очільник прокуратури
2 липня 2025 року на посаду керівника Харківської обласної прокуратури заступив Аміл Омаров. До цього він очолював Шевченківську окружну прокуратуру Харкова.
«Кандидатура призначалася виключно з урахуванням професійних якостей, досвіду та відповідності законодавчим критеріям», — написали тоді у пресслужбі облпрокуратури.
Утім, перед самим початком його роботи «Схеми» знайшли у посадовця звʼязки зі скандальним заступником Офісу президента Олегом Татаровим (був колишнім заступником МВС часів Януковича, публічно захищав «Беркут» після розгону Майдану, фігурував у корупційних скандалах).
Так, Аміл Омаров у своїй науковій роботі вісім разів згадував прізвище науковця та заступника керівника Офісу Президента Олега Татарова, якого медіа вважають «куратором правоохоронного блоку».
Омаров поки не подав декларацію за 2026, тож проаналізувати його статки на посаді не вдалося. Однак згідно з декларацією за 2025 рік, колишній очільник прокуратури володіє житловим будинком площею 56,3 кв. метрів. У спільній власності також квартира площею 134,3 кв. метри.
Прокурор має право користування автомобілем «Тойота» 2017 року випуску.
За 2024 року він заробив 1 473 475 гривень на основній роботі, 22 011 гривень — як викладач кафедри кримінально-правових дисциплін у ХНУ ім. Каразіна.
За інформацією видання «KharkivToday», кілька тижнів тому Офіс генпрокурора провів аудит у Харківській обласній прокуратурі. За його результатами прийняли рішення щодо зміни керівника Аміла Омарова. Однак в пресслужбі Офісу генпрокурора журналісткам Ґвара Медіа повідомили, що не можуть ані підтвердити, ані спростувати цю інформацію.
Що відомо про нового керівника Харківської облпрокуратури Юрія Папушу
Юрій Папуша народився у 1990 році. У 2012 році закінчив Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого.
Роботу в органах прокуратури розпочав у 2012 році на посаді слідчого Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Центрального регіону України.
У 2025 році був призначений очільником Дніпропетровської обласної прокуратури. До цього Юрій Папуша обіймав посаду заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Одеської області. Раніше працював у Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону, а також був заступником військового прокурора Одеського гарнізону, повідомляє «Дніпро медіа».
Згідно з декларацією за 2024 рік, Юрій Папуша на посаді заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури Одещини отримав 1 161 089 грн зарплатні.
У декларації прокурор вказав дві квартири в Одесі у спільній власності з дружиною Анастасією: площею 81 кв. метри та 48,5 кв. метрів. Також Юрій Папуша володіє земельною ділянкою площею 20 тис. кв. м на Одещині та автомобілем Mercedes-Benz 2019 року випуску.
То що змінилося в системі?
Ґвара Медіа також дослідила декларації керівників окружних прокуратур Харківщини та їхніх заступників, аби зрозуміти, чи відбулися зміни. Ми проаналізували 57 людей і, за нашими спостереженнями, за цей час лише одна людина перейшла на роботу в окружну прокуратуру з ДБР. Натомість 26 працівник залишились на своїх посадах, 21 — змінили окружні прокуратури. Ще 6 працівників пішли на підвищення.
На початку 2025 року в Україні набрав чинності Закон про ліквідацію МСЕК. Головний наслідок — МСЕК як окремі органи більше не існують. Тепер інвалідність визначають не комісії МСЕК, а експертні команди лікарів, які працюють у визначених лікарнях.
Згідно з інформацією станом на кінець січня 2026 року, працівники Служби безпеки України анулювали 470 меддовідок про фейкову інвалідність чоловіків призовного віку на Харківщині. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) взялося аналізувати декларації працівників МСЕК до за 2024 – 2025 роки, аби перевірити статки цих посадовців. Тоді НАЗК звітувало лише про одного працівника — лікаря-експерта «Обласного центру медико-соціальної експертизи» (м. Харків). У декларації за 2023 рік вона зазначила недостовірні відомості на понад 1,7 млн грн. Ґвара надіслала запит до НАЗК, аби дізнатися про інші схожі випадки, однак відповіді на момент публікації матеріалу ми не отримали.
Читайте також:
- 2 липня 2025 року керівником Харківської облпрокуратури призначили Аміла Омарова. Журналісти вказують на його звʼязки з Татаровим
- «Рішення не прийнято»: харківський нардеп Куницький понад рік тому втік за кордон, але у Раді не квапляться реагувати
