Культурна спадщина народу є невід’ємною частиною його буття. Архітектура є її наймасштабнішим матеріальним виявом, німим свідком подій різних епох. В умовах безкомпромісної війни її збереження є надскладним завданням, а тому потребує використання технології, яка би впоралася з ним швидко, якісно, з довготривалим результатом і максимальною оптимізацією людських, матеріальних та фінансових ресурсів.
BIM (Building Information Modeling), інформаційне моделювання будівель, є не просто трендом сучасного будівництва, а чи не найліпшим інструментом збереження архітектурної спадщини України. У чому суть ВІМ, яка його роль у проєктах відбудови частково або повністю зруйнованих будівель, та чому іноді важливіше відбудувати пам’ятку архітектури, а не побудувати нову, — читайте у нашому матеріалі.
Рекламний матеріал не є журналістикою та відображає винятково точку зору авторів
Визначити, щоб зрозуміти
За загальним визначенням культурна спадщина — це сукупність успадкованих людством об’єктів культури. Водночас архітектурна спадщина є частиною культурної спадщини людства, або окремої нації, як сукупність предметів, властивостей, відносин, що історично формувалися в процесі архітектурної діяльності.
Іншими словами, культурна й архітектурна спадщина певного народу — це мапа його шляху з минулого в сьогодення, тому можемо ствердити, що будівлі, як і люди, зберігають пам’ять. Самі ж архітектурні пам’ятки є зафіксованими в матеріальній формі свідченнями певного етапу розвитку архітектури, а значить, і суспільства, яке ці пам’ятки лишило.
Чому ВІДбудова іноді важливіша за ПОбудову?
У час великої війни поряд із першочерговим завданням збереження життів ми невтомно дбаємо і про збереження архітектурних пам’яток. Професіонали будівельної галузі підтвердять, що часто збудувати новий об’єкт на місці зруйнованого дешевше, ніж відбудовувати те, що лишилось. Чому ж нам не байдуже, чи відновимо музей Сковороди, Куп’янський краєзнавчий музей, чи набуде первісного вигляду будинок «Слово»?
Війна Росії проти України — це війна за пам’ять. Якщо не вберегти будівлі минулих епох, а лишити самі «хрущовки» XX століття і новобудови XXI, це і будуть єдині два століття з його часто негативними атрибутами, які ми пам’ятатимемо. А маємо ж VIII-X століття Салтівського городища; XVII століття Івана Мазепи, збережене у церквах, що він їх побудував; XVIII століття Григорія Квітки-Основ’яненка, закарбоване в його будинку; XIX століття цукрового магната Івана Харитоненка, відображене в його сімейному садибному комплексі.
Масштаб руйнувань
Намагання ворога стерти українцям пам’ять, знищуючи архітектурні пам’ятки, є його черговою спробою «створити» підтвердження російського міфу про «споконвічні російські території» та про утворення України в ХХ столітті. Одним з численних доказів цих зусиль росіян є знищення унікального оздоблення храму святого Петра Могили та собору Успіння пресвятої Богородиці в Маріуполі. Ця споруда — єдина в світі, повністю оздоблена петриківським розписом, виконаним львівською художницею Ольгою Черьомушкіною, що також є утвердженням соборності України.
Загалом же станом на листопад 2024 року Міністерство культури та стратегічних комунікацій повідомляло про 1179 об’єктів культурної спадщини України, які постраждали внаслідок російської агресії. За дослідженням ГО «Антикорупційний штаб» чи не найбільше пошкоджених чи зруйнованих об’єктів культурної спадщини припадає на Харківську область — 279.
Зв’язок ВІМ та збереження культурної спадщини
Прагнучи зберегти архітектурні пам’ятки як частину культурної спадщини українського народу, маємо два одночасні завдання: діяти на випередження та post factum. Як ми зазначили на початку, технологія ВІМ тут є першорядним помічником. Її суть у тому, що проєктні команди послуговуються 3D-моделлю (цифровою) майбутнього або вже збудованого об’єкта замість 2D-креслень (паперових).
3D-модель містить дані як про сам архітектурний об’єкт, так і про весь будівельний проєкт від етапу дизайну будівлі аж до її здачі в експлуатацію та подальшого використання. У такий спосіб життєвий цикл об’єкта зберігається в одному місці, доступний за потреби в будь-який час. На противагу паперовій документації, яка з часом втрачає вигляд, є важко зрозумілою різним проєктним командам і часто не відповідає кінцевому результату будівництва.
Зазначимо, що ВІМ не є відкриттям для української будівельної індустрії. Компанія VEC-UA — українське представництво американської компанії VEC — на ринку України вже пʼять років. Вона спеціалізується на моделюванні електромереж, лазерному 3D-скануванні безпосередньо на об’єкті, загальній BIM-координації. Перший офіс компанія відкрила саме в Харкові, тому необхідність збереження архітектурної спадщини команда бачить на власні очі.
Вирішальні переваги ВІМ у збереженні культурної спадщини
Коли говоримо про попередження руйнації будівлі або про максимальну підготовку до цього в умовах тривалої війни, лазерне 3D-сканування є визначальним інструментом ВІМ. За допомогою геодезичного обладнання ВІМ-спеціалісти сканують потрібну пам’ятку з міліметровою точністю. Сучасне обладнання фіксує такі деталі, як колір, розмір, текстуру об’єкту. Після сканування формується хмара точок (point cloud), яка слугує основою для створення 3D-моделі.
3D-модель реального об’єкта є його цифровим двійником (digital twin). Як у випадку часткового, так і повного руйнування будівлі, двійник стане в нагоді під час відбудови, адже для будівельних команд він буде чіткою візуалізацією будівлі на 360°.
Завдяки тому, що цифрова модель об’єкта містить вичерпні дані про весь цикл будівельного проєкту, розрахунок вартості проєкту (побудови чи відбудови) є більш точним і водночас відкритим до коригувань кількостей будматеріалів, розмірів елементів і термінів доставки. ВІМ-технологія дозволяє вносити такі зміни в реальному часі без шкоди кінцевому результату.
Ще одним цінним інструментом ВІМ є симуляція різних процесів будівництва та сценаріїв експлуатації будівлі. Будівельні команди можуть «передбачити», наскільки стійкі опори конструкції до вибухів, або чи вціліють ті чи ті системи, і якщо вціліють, то які, і чи будуть придатні до подальшого використання. Все це можливо перевірити заздалегідь, а значить, підготуватися, змоделювавши подібні ситуації у віртуальному середовищі.
Використання ВІМ у проєктах збереження архітектурних пам’яток або їхньої відбудови забезпечує проєктні команди точними даними про об’єкт та повний цикл будівництва, передбачуваністю про перебіг будівництва та експлуатації будівлі та точністю у розрахунках бюджету і графіках виконання робіт.
Збереження культурної спадщини є невід’ємною частиною боротьби українців за право бути. Архітектура є найгучнішим голосом нашого минулого, який оповідає і про дні звитяжні, і мистецькі, і буденні нам теперішнім і майбутнім. Компанія VEC-UA прагне, щоб ця історія тривала, тому радо доєднається до благодійних ініціатив зі збереження культурної спадщини і повоєнної відбудови України, надаючи свою експертизу та всебічну підтримку. «Життя триває, точиться війна» — і за українську пам’ять в архітектурі теж.
Читайте також
- Плануємо Чорну пʼятницю: як оминути хитрощі маркетологів та придбати необхідне.
