Спецпроєкт
Розповідаємо, як він допомагає внутрішньо переміщеним особам інтегруватися та відчути підтримку
Вадим, Діана та Дарина переїхали з Борової у Пісочин / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
У Пісочині, передмісті Харкова, працює Центр життєстійкості — інклюзивний простір, де дорослі, діти та родини можуть отримати першу психологічну допомогу, навчитися технік емоційного відновлення, проконсультуватися з психологічних чи соціальних питань та долучатися до волонтерських активностей Центру.
«Ми маємо дружній простір, куди можуть звернутися мешканці громади, незалежно від віку і становища. У нас можна отримати як індивідуальну підтримку, так і відвідати групові заходи. Наприклад, тренінгові заняття для батьків за програмою “Батьківство без стресу” і навчитися технік зцілення, відвідуючи зустрічі для дітей і підлітків за програмою “Діти і війна”», — розповідає Наталія Солодова, соціальна менеджерка Центру.
Центр життєстійкості запрацював у Пісочині у квітні 2024 року. Лише за останній рік послугами скористалися понад 6 тисяч людей. Серед них родина 15-річної Дарини, яка переїхала до селища з Борової через російські обстріли.
Ґвара Медіа поспілкувалася з Дариною, яка почала відвідувати Центр життєстійкості, а згодом привела із собою молодших сестру і брата.
Дарині 15 років. Вона любить відвідувати індивідуальні заняття з психологинею / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
За час, протягом якого Дарина відвідує Центр життєстійкості, вона відчула, що стала частиною спільноти.
«Нас евакуювали з Борової два роки тому. Спочатку ми не знали, куди їхати. Думали в Харків, але в Пісочині жила моя хрещена. Вона сказала, що у них безпечніше, тому ми приїхали сюди», — розповідає Дарина.
Нову оселю родина знайшла швидко й почала будувати своє життя з початку. Адаптуватися на новому місці було нелегко, оскільки дівчина навчається онлайн зі своїми однокласниками з Борової, а тут нікого не знала.
«У мене тут ще не було друзів, я не знала місцевість. Спочатку мені взагалі нічого не хотілося, просто вдома сиділа. Але я не можу без спілкування, тому почала активно шукати знайомих через соцмережі», — говорить дівчина.
Уперше Дарина потрапила до Центру життєстійкості, коли прийшла сюди з мамою Олесею. Жінка з фейсбуку дізналась, що у просторі надають безплатні психологічні консультації. Олеся привела сюди дітей, аби подбати про їхній моральний стан.
«Коли я сюди прийшла, мені не дуже сподобалося. Я думала, що події, які тут проходять, не будуть цікавими, тож не збиралась відвідувати Центр. Однак пізніше я познайомилася з психологом, поспілкувалася й дізналася більше про активності. Після цього я почала дивитися на Центр інакше», — говорить Дарина.
Дівчина почала відвідувати індивідуальні заняття з психологом та групові арттерапевтичні заняття. Урешті вирішила взяти із собою сестру та брата.
Дарина відвідує центр життєстійкості разом із молодшими братом і сестрою / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
13-річну сестру Дарини звати Діана, а її брату Вадиму — 10 років. Вони також навчаються онлайн у борівському ліцеї.
«Вадиму треба допомагати з уроками. Я перевіряю його домашні завдання, а Діана — староста класу. Навчаються вони добре», — розповідає про свою родину Дарина.
Вадиму подобаються активні заняття в Центрі, як-от вечірки та святкування для дітей меншого віку. Діана здебільшого відвідує заняття зі старшою сестрою. Наприклад, арттерапію або майстер-класи. Також дівчина, як і сестра, ходить на консультації до психолога.
«Ми нещодавно робили групою Ейфелеву вежу, але кожен із нас отримав різне завдання. Хтось мав зробити різнокольорові поверхи, хтось — намалювати пташок, а в кінці ми це все поєднали в одну велику конструкцію. Було дуже весело та ми вчилися домовлятися. Я думаю, Діані подобається, що ми там багато розмовляємо та розважаємося разом», — пояснює дівчина.
Будівництво вежі — це психологічна гра, покликана навчити дітей безконфліктного спілкування й гуртування, розповіла психологиня Надія Куницька. Дітям давали вправи, щоб вони знаходили спільну мову і вчилися робити спільну справу в команді.
Згодом до подій у Центрі почала активніше долучатися й мати дітей.
«Мама теж відвідує заняття у вільний від роботи час. Вона побачила, що я стала змінюватися й втамувала тривогу, тож теж почала ходити. Нещодавно проходила групові заняття “Батьківство без стресу”».
Родина разом збирає пазли / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
За словами Дарини, Центр життєстійкості допоміг адаптуватися до нового місця. Зокрема, у дівчини покращилося самопочуття після відвідин психолога.
«Я дуже тривожна людина й постійно сильно хвилювалася. На індивідуальних заняттях розповіли, як контролювати емоції, тому мені стало краще. Зараз у мене немає нав’язливих думок. Завдяки груповим заняттям я також припинила соромитися і стала більше контактувати з людьми», — ділиться враженнями Дарина.
Вона додає, що бачить зміни й у родині — між родичами покращилися стосунки, брат та сестра теж почуваються краще. Зрештою й сама Дарина знайшла подруг у Центрі.
У Центрі життєстійкості діти та дорослі можуть отримати першу психологічну допомогу та навчитися технік емоційного відновлення / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
У Центрі Дарина знайшла подругу, яка також переїхала з іншого міста.
«Вона розповідала про свої проблеми, які хотіла проговорити з психологом. Після декількох зустрічей їй стало легше. Вона також із багатьма тут познайомилася і часто відвідує різні заходи», — розповідає Дарина.
Окрім того, дівчина заохочує ходити до Центру своїх друзів. Деколи вони разом відвідують заходи разом із Дариною.
Людям, які щойно переїхали до Пісочина, дівчина радить почати з відвідувань індивідуальних занять із психологом, а потім переходити до групових занять, де можна більше спілкуватися та знаходити підтримку однодумців.
Дарині була важлива підтримка оточення, яку вона отримала тут. Коли підлітка мріяла про телефон, то вирішила влітку почати підпрацьовувати, щоби на нього заробити. Тут, у Центрі, її всі підтримували та мотивували не здаватися.
Дарина почала перша відвідувати Центр життєстійкості, а потім привела із собою Вадима та Діану / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
Центр життєстійкості планує свою діяльність так, щоб спільно залучати до активностей людей, які були внутрішньо переміщеними, та місцевих жителів. Як зазначила соціальна менеджерка, у просторі просувають важливість психологічної підтримки та вчасного по неї звернення.
«Не всі люди в наш час розуміють, що це важливо. Ми розповідаємо, що звернутися до психолога — це сміливе рішення. Це можна робити індивідуально, на групових заняттях чи на арттерапії. Ми формуємо ставлення до ментального здоров’я як до невіддільної частини загального здоров’я, про яке потрібно дбати», — наголосила Наталія.
Мама Дарини, Олеся, поділилася, що завдяки роботі психологів та активностям вона змогла порозумітися зі своїми дітьми. Зокрема, покращила стосунки зі старшою донькою.
«У нас була не дуже добра комунікація. Донька була дуже замкнута, не хотіла ділитися нічим. Щоразу, коли я в неї запитувала про те, як пройшов день, вона відповідала: “все добре” або “норм” — і більше нічим не ділилася. Після того як вона стала ходити в Центр життєстійкості до психологині, то стала більше розкриватися. Зараз вона навіть заходить до мене на роботу, щоби поділитися, як пройшов її день. У нас стали тісніші стосунки», — розповіла Олеся.
Олеся — мама Дарини, Діани та Вадима / Фото: ВГЦ «Волонтер» / фотограф Жанна Боженко
Для Діани та Вадима Центр життєстійкості став важливим осередком спілкування з однолітками. Відтоді як родина виїхала з Борової, молодшим не вистачало комунікацій з іншими.
«Я можу порадити сто відсотків звертатися до Центру життєстійкості, якщо батьки відчувають якісь негаразди вдома. Якщо вони бачать, що дитині важко і хочуть налагодити з нею контакт. Також психологи допомагають, коли й самим батькам важко.
Крім того, коли ти ходиш ще на групові заняття, то виходиш за рамки свого спілкування у повсякденному житті. Знайомишся з новими людьми, через вправи пізнаєш особливості свого характеру і водночас можеш побачити людей з іншого боку. Ти усвідомлюєш, над чим треба працювати та де шукати ресурс для цього», — підсумувала Олеся.
Проєкт з розбудови Центрів життєстійкості в Україні реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України і є складовою Всеукраїнської програми ментального здоров’я “Ти як?” Першої леді Олени Зеленської.
Проєкт ЮНІСЕФ з підтримки та розвитку Центрів життєстійкості у Харківській області реалізується ГО «Всеукраїнський громадський центр «Волонтер» за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини через Німецький банк розвитку (KFW) та уряду Швеції.
Даша Лобанок — журналістка
Вікторія Маньковська — редакторка
Віта Опалінська — менеджерка з розвитку
Ярослав Устіч — менеджер проєкту
Максим Гармаш — дизайнер
