С: 2021 року хочемо зробити прозорий вхід, відкрити територію очам перехожих, стати доступнішими для людей. Ми завжди здавалися закритими, працювали не на місцеву авдиторію, зараз хочемо розкритися, з формату тусовки розширитися ще в освіту, сімейну зону. Раніше події та резиденти були за двома напрямами: розваги та культура. Зараз плануємо додати освіту, конференції, лекції та спорт, чемпіонати. Працюватимемо з місцевими мешканцями, інформуватимемо про дитячі школи.
У травні плануємо день відкритих воріт. У карантин важливо працювати з клієнтом, що поряд. Хочемо показати, що тут не страшно, бо місцеві не розуміють, що розташовано за бетонним парканом з колючою проволокою. У нас немає фактора випадкових перехожих. А хочеться, щоб люди приходили до нас просто так, як погуляти в парку. Однак це складний і тривалий процес.
Ми поступово виходимо на шлях антиконкуренції, процес розвитку ще триває. А за 2-3 роки вже можна ростити й інші проєкти, і не лише в Харкові. Ми вже зробили повноцінний комплекс – тепер можна йти на територіальне розширення, можливо, навіть до парка Артема. Перша п'ятирічка – привести до ладу приміщення, налагодити роботу. Ми впоралися швидше, ніж очікували.
Ю: Нам ще рости й рости, але я розумію, що мені тут вже трохи затісно. За цей час ми морально та професійно виросли. Хочеться взяти участь у проєкті стадіонного масштабу або як Atlas Weekend. Я почала стежити за кіновиробництвом з минулого року, бо як директорка з розвитку, я розумію, що варто розвивати цей напрям, 2021-й не дуже відрізнятиметься від 2020-го, все одно буде хитати. Буде складно вводити офлайн-події, тож варто зсунути фокус на зйомки, онлайн-проєкти. У нас знімали кліпи Бабкін, «Лінія Маннергейма», Pur:Pur, Garna та інші локальні артисти. Ми зараз співпрацюємо з харківською кінокомісією. Нам не подобається, що в Харкові не знімають кіно, хочеться стати меккою кіно, почати з короткого метру, розвивати виробництво візуального контенту в місті.